Home
>
Внесок в культуру > ТОП-10 замків України які варто побачити
ТОП-10 замків України які варто побачити
« Позитивні виклики негативні підсумки |
Незнайома Notre Dame »
Економічна криза примушує українців шукати дешевші варіанти проведення вільного часу і повертає звиклих до нових вражень туристів до вітчизняних об’єктів. Адже в Україні немало чудових замків, фортець, церков…
Тому редактор кращого туристичного інтернет-ресурсу в Україні (за версією журналу «Книжник Review») «Замки та храмі України» Ірина Пустинникова склала для «Української правди. Життя» ТОП-10 замків, які слід побачити, і люб’язно надала фотографії.
Звичайно, це не все замки України. Але в цій статті відібрані саме ті, які, на думку автора, гідні витрачених на квиток грошей або спаленого бензину. Адже вони не просто красиві або видовища - у них є особлива історія.
ТОП-10 замків України, які слід побачити («Українська правда», 2009)
1. Хотін і Кам’янець-подільський: найкіногенічніші
Цю зоряну пару конкурентам не наздогнати: дві твердині, що чудово збереглися, розташовані на відстані в 24 км. друг від дружки. Повідомлення між містами чудове: через Хотін йдуть всі автобуси і маршрути в чернівецькому напрямі.
Каменецкий замокнув масштабніший, зате хотінській отримав значно більше ролей в кіно (наприклад, Ла-рошель в «Трьох мушкетерах»).
2. Дубно: справжній тарасо-бульбовській
Замковий палац (XVIII ст.) прикрашає майже декоративна башта Беатка. З баштою пов′язана легенда. На початку березня 1577 року в замку готувалися до весілля племінниці власника міста князя Острожського, Беати. Але до Дубно по Лиходійській долині підійшли татари - і гостям вже було не до весілля, вони розбігалися в паніці.
Pages: 1 2 3 4 5 6
Tags:
башта,
замокнуло,
місто,
почало,
твердиня,
україна,
фортеця
Схожі записи
- Криза свідомості (12.04.2009)
... Є Держкомітет по інформаційній політиці, але український кнігопроїзводітель відсовується у все більш глухий кут етнокультурной резервації.
Є декілька указів Президента країни щодо полегшення буття української книги, але вони потрапляють в інформаційно-технологічний вакуум і там, безголосі, вмирають. Павло Загребельний називає це «національною книжковою самодіяльністю». Коли такий вигляд має прибуткова у всьому світі економічна галузь, то це ...
- Місце зустрічей торгів і суду (09.03.2009)
... .
у україномовну продукцію! Ця абсурдна ситуація має просте пояснення: закон, регулюючий питання книговидання в Україні, - такий же невдалий жарт вітчизняних законотворців, як і більшість їх решти законопроектів.
Висока вартість виробництва книжок в Україні зводить нанівець всі спроби книговидавців конкурувати з іноземною продукцією, не має значення - "ближнього" або "далекого зарубіжжя". В результаті у видавничій галузі ...
- Родік Костянтин (06.03.2009)
... Душанбе, ТАДЖССР) - український літературний критик і журналіст.
Біографія
Костянтин Родік
1973-1978 роки - навчання в Дніпропетровському державному університеті, спеціальність «Російська мова і література». 1979-1986 роки працював в районній газеті, з 1989 р. - кореспондент «Комсомольського прапора», автор і редактор книжкових видань.
Був головним редактором тижневика «Друг читача» ...
- Визначили кращі книжки минулого року (29.03.2009)
... Книжка Івана Дзюби ”З колодязя років” є збіркою його статей. Вона видавалася раніше. Мирослав Поповіч за своє дослідження ”Червоне сторіччя” вже отримав нагороду на Львівському книжковому форумі 2005-го.
Дослідження про Івана Мазепу Ростислава Радишевського і Володимира Свербигуза грунтовне, але написано дуже сухо. Батьківщина і її чоловік і редактор ”Книжник-ревю” Костянтин Родик голосували за дитячу книжку ...
- Це був рік суцільних провалів (17.03.2009)
... Рік української книги був оголошений без якої-небудь підготовки, без залучення експертів, що говорить саме за себе. Нічого не було сплановано, а головне - не була поставлена мета, окрім казенного формулювання.
На мій погляд, коли такі речі проголошуються, то концентруються всі зусилля, енергія. Потрібно було акумулювати можливі засоби, створити за участю експертів програму вкладення ...
Внесок в культуру