Archive

Posts Tagged ‘життя’

Про механізми письменницької популярності

April 2nd, 2009

Книжка Року - Про механізми письменницької популярності

У соціальному плані вона складається з істеблішменту (типа Яворівського і Драча), актуальної літератури (на зразок Куркова і Кононовича) і маргінальної словесності (Прохасько або Іздрік).
У естетичному полі присутня різноманітність, але диригувати їм складно, особливо в союзній для поста порожнечі: потрібні журнали, канали і інші інструменти підтримки і функціонування нової літератури. Натомість в НСПУ маємо тільки реанімацію «інвалідів творчості», на яку працює його адміністративний апарат.
У АУП - суцільну пролонгацію функционерства, при цьому байдуже кого: головне для лідера асоціації не залишити після себе ненадрукованих членів своєї компанії. Тим часом суспільство все активніше прагне своїми силами визначити межу між літературою для заробітку і літературою ради творчості. Іноді для цього влаштовуються конкурси і присуджуються премії.
В ідеалі - кожна премія покликана визначити дорогу майбутнього розвитку літератури. Взагалі, ідеальна премія - це камертон, налаштований на подолання вищезазначеної межі: межі розсуються, сутінки розсіваються, в літературі з’являється перспектива.
Натомість скандальні відмови від премій або традиційні звинувачення жюрі …

життя →

Схожі записи

Книжка Року , , , , , ,

Координація слова

March 7th, 2009

Про журнал - Координація слова

Мов, все це відвертий піар, відмивання грошей і симуляція літпроцесса.
Втім, навряд чи варто при цьому забувати, що в ситуації постмодерна «літературна справа» якраз і зводиться до моменту автопрезентації, і один і той же промоутер нинішнього книжкового драйву К.Родик, хоч би щось, але робить з «тілом тексту» - на відміну від національних адептів траурної мелодики в книговиданні.
У таких умовах гра авторськими іміджами (Цибулько, Ульяненко або Куркова) стає ключовим прийомом, воспрінімаясь як обов′язкова умова професійного буття літератора.
Тому погодимося, будь-яка премія - далеко не панацея для «живого» життя. Наприклад, малопрівлекательниє назви конкурсів «Золотий Бабай» або «Коронація слова». Сучасна література перш за все реальна. Сучасна література також інтелектуальна і іронічна. У неї особлива інтонація, застережна від душевного тону вислову.
Хто сказав щось хороше про конкурс «Коронація слова»? Хто знайшов в собі сили висловитися про подібну практику сучасного плужанства? Зараз і «коронація», і тавтологічне тут «слово» виявляються елементами …

життя →

Схожі записи

Про журнал

Рецензія Костянтина Родіка на повість Кон

February 23rd, 2009

Рецензії - Рецензія Костянтина Родіка на повість Кон

Родика була опублікована в газеті “Кніжник-Ревю” G 15(25) за серпень 2001 року (українською мовою).
Ювілейний, сотий, випуск московського журналу фантастики “Якщо” (найтовще в світі Ф-видання) прикрашений новою повістю киян Марини і Сергія ДЯЧЕНКО “Кон”. Кожен новий їх твір - абсолютно не схоже на попереднє. Непередбачуваність - “фірмовий знак” Дяченко.
Але якщо істинно, що письменник все життя пише один і той же твір, то Дяченко ось вже десять років пишуть про дивний прерожденії людських душ в невловимій крапці між хаосом і порядком, між свободою і законом, між Відьмою і Інквізитором.

Порожній акваріум любові. Тільки подумалося, як пам’ять підсунула цитату: “Експеримент полягає в спробі суміщати свободу і закон”. Це - характеристика філософського методу Декарта, сформульована в недавно виданій книзі Мераба Мамардашвілі “Картезіанські міркування” (К.: Стілос).
Сучасний філософ реконструює мир класичного мислителя, застосовуючи все сучасне концептуальне знання, з восточно-філосовськім інструментарієм включно. “Мир є опис. А науковий опис …

життя →

Схожі записи

Рецензії

Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана

February 22nd, 2009

Рецензії - Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана

“Дуже динамічний, такий, що захоплює, кожен епізод - готовий сценарій кліпу або концертного номера.
І мюзикл вийде, і блокбастер, не сумнівайтеся, - говорить Яна Дубінянськая в газеті “Дзеркало тижня”. - Сам же роман розчарував: Марина і Сергій можуть писати набагато цікавіше, витонченіше, глибше” .
“Усереднена” оцінка рецензентки була б хіба смішною, якби не засвідчила стереотипи сприйняття творчості МСД; стереотипи, які до цих пір не дозволяють широкому читачеві адекватно сприймати самих значущих наших письменників останніх десяти років.
Дійсно, в яких одиницях вимірювати це “цікавіше, витонченіше, глибше”, а головне - відносно чого: відносно “Ведьміного століття”, “Печери”, “Страчуй″, “Долини совісті”, “Пандема”? Але ж навіть ці їх вершинні твори не порівнянні один з одним, тому що кожен роман МСД - немов ящик пандори, з якого кожного разу вилазять такі чудовиська колективної підсвідомості, що їх не можна ототожнювати з чимось до цих пір відомим.

Ну, так: кожен письменник все життя пише …

життя →

Схожі записи

Рецензії

, 0.631 seconds, 1.924 Mb1010