Адже недаремно мосьє Gallimard видав в своєму видавництві у Франції її першу збірку розповідей раніше, ніж він був виданий в Росії. Адже недаремно Людмила Уліцкая є володарем безлічі літературних премій. Адже недаремно її твори перекладені двадцять п’ять мов, а по книзі “Казус Кукоцкого” вже початі зйомки фільму.
Які ж достоїнства текстів Уліцкой?
Перш за все вражає уміння письменника широкими мазаннями описати життя кожного героя своїх творів.
Багатий життєвий досвід автора, її спостережливість, чудове знання матеріалу, створюють відчуття того, що її герої дійсно жили там-то і там-то, а, можливо, до цих пір там живуть, відчуття, що з ними дійсно відбувалися ті події, про які пише автор, вони дійсно от так працювали, обідали, любили, вмирали, ets.
Своєрідний мова Людмили Уліцкой - добротний, правильний, урівноважений, мова справжнього письменника, якого зустрінеш лише на сторінках книг в твердих обкладинках, і ніколи на Інтернет-сайтах молодих прозаїків.
Автор не підлабузнюється перед читачем, не …
герой →
Схожі записи
- Книга хоче в мережу (04.04.2009)
...
Це означає, що по шорт-лістам рейтингу можна скласти цілком адекватне уявлення про те, як йдуть справи в українському книговиданні. Зокрема в тих його напрямах, які більше всього впливають на формування суспільної свідомості: белетристиці, а також літературі по філософії, соціології і іншим гуманітарним галузям.
Немає грошей - немає дебютантів
Перше враження від ...
- Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана (22.02.2009)
... "Дуже динамічний, такий, що захоплює, кожен епізод - готовий сценарій кліпу або концертного номера.
І мюзикл вийде, і блокбастер, не сумнівайтеся, - говорить Яна Дубінянськая в газеті "Дзеркало тижня". - Сам же роман розчарував: Марина і Сергій можуть писати набагато цікавіше, витонченіше, глибше" .
"Усереднена" оцінка рецензентки була б хіба смішною, якби ...
- Млинці в унітазі (13.04.2009)
...
Ту саму Медникову.
Ту саму, прізвище якої критик Ігор Бондарь-терещенко пише з малої букви, вважаючи, що ніякими промо- зусиллями затягнути це ім'я на полі літератури неможливо.
Хитрий ІБТ, як завжди, стріляє від стегна (неначе мішень його абсолютно не цікавить), короткими чергами (щоб уразити відразу декілька цілей) і ще і забороненими кулями ...
- Родік Костянтин (06.03.2009)
...
Біографія
Костянтин Родік
1973-1978 роки - навчання в Дніпропетровському державному університеті, спеціальність «Російська мова і література». 1979-1986 роки працював в районній газеті, з 1989 р. - кореспондент «Комсомольського прапора», автор і редактор книжкових видань.
Був головним редактором тижневика «Друг читача» (з 1992 р.) і в той же час ...
- Позитивні виклики негативні підсумки (27.02.2009)
...
Більшість книг, що видаються в Україні, виходять в основному за рахунок авторів, їх спонсорів, а також зарубіжних програм «На бідність». Хоча книговидання, як відомо, - важливий чинник культури.
Незабаром після традиційних підсумків «Книга року» за версією журналу «Книжник-ревю» цей журнал перестав існувати. Окрім книг тих, що живуть, слава богу, авторів - И.Дзюбы, ...
Публікації в журналі автор, герой, людмила, письменник, роман, твір, читач
Але його не можна сприймати і як пряме продовження. Головне, що цю книгу написано зовсім інакше: автори радикально змінили саму фактуру тексту.
“Герой…” був класичною трагедією; “Одіссей″ став піснею. Поемою, якщо завгодно.
Олді не вперше будують прозаїчний твір по законах віршування, не вперше насищають оповідання поетичними фрагментами. Але тільки тепер таке поєднання вийшло органічним від початку до кінця. Лейтмотиви, повтори, асоціативне мереживо, кетяги метафор, переходи від монодії до хорового співу — все досить жорстко організовано і, що головне, не є самоціллю.
За цим коштує тверда переконаність авторів: таку історію тільки так і можна розповідати.
Власне, Олді зіткнулися з проблемою, яку вирішує для себе кожен фантаст: як зробити неймовірне достовірним. Їм вдалося знайти власну формулу. Практично в кожній з своїх зрілих робіт — і “Одіссей″ не є виключенням — письменники немов накопичують незвичайне, примножують суть, відкрито грають з елементами різних культур. Але настає момент, коли гра припиняється.
Залишається серйозна і вдумлива розмова про …
герой →
Схожі записи
- Потренуватися на стільці (08.04.2009)
...
«Потренувалося на стільці» у нас хіба що харківське «Фоліо», перетворивши старі романи Загребельного на лонгселлери. Це тільки зовні просто - всередині механізм не простіший, ніж у годинника.
П'ять років тому ім'я Загребельного виглядало проблематично, з урахуванням масового попиту. З одного боку, його просто забули: при всіх мільйонних ...
- Позитивні виклики негативні підсумки (27.02.2009)
...
З напівтисячі музейних і подібних закладів жодне не може похвалитися ні хорошими умовами роботи, ні хорошими зарплатами для своїх працівників, ні перспективами. Бібліотечні фонди наповнюються хаотично. З року в рік бюджетні кошти на потребі культури урізуються.
Більшість книг, що видаються в Україні, виходять в основному за рахунок авторів, їх спонсорів, а також зарубіжних програм «На бідність». ...
- Відкритий лист до головного редактора журналу Книжник-review (15.03.2009)
... narod.ru - з тим, яке відбулося з ними в «Книжникові», де друга стаття отримала чомусь ідіотичну назву «Людіна-бароко»! .
Дорогою панові Костянтіне! Ми і близько не маємо себе після невидь-яка цабе, яке дується на найменшу спробу його поправити. Навпаки - ми абсолютно свідомі того, наскільки важливий інститут літературного редагування, і не раз висловлювалися щодо цього ...
- Книга хоче в мережу (04.04.2009)
... Зокрема в тих його напрямах, які більше всього впливають на формування суспільної свідомості: белетристиці, а також літературі по філософії, соціології і іншим гуманітарним галузям.
Немає грошей - немає дебютантів
Перше враження від шорт-ліста номінації «Красне пісьменство» - передбаченість. З цим згоден і головний редактор «Книжник-Review» Констатін Родік: «Аналізуючи результати в ...
- Криптограма анекдота (15.04.2009)
... «Чи можеш ти примусити традицію звільнити для тебе місце, розштовхавши її ліктями зсередини, як це було завжди?» - так описує диспозицію канонічних змагань Г.Блум. Кожелянко, схоже, вдалося «проштовхнутися».
Залишається зрозуміти, поряд з ким він в цьому каноні опинився.
В своїй кандидатській монографії Ігор Бондарь-терещенко пише: «В.Кожелянко - це архетіпноє ретро» (Ostмодерн: геопоєтіка, психологія, влада. ...
Рецензії
