Люди боги і я
« Рецензія Костянтина Родіка на повість Кон | І дорослим і дітям »
Олді не вперше будують прозаїчний твір по законах віршування, не вперше насищають оповідання поетичними фрагментами. Але тільки тепер таке поєднання вийшло органічним від початку до кінця. Лейтмотиви, повтори, асоціативне мереживо, кетяги метафор, переходи від монодії до хорового співу — все досить жорстко організовано і, що головне, не є самоціллю.
За цим коштує тверда переконаність авторів: таку історію тільки так і можна розповідати.
Власне, Олді зіткнулися з проблемою, яку вирішує для себе кожен фантаст: як зробити неймовірне достовірним. Їм вдалося знайти власну формулу. Практично в кожній з своїх зрілих робіт — і “Одіссей″ не є виключенням — письменники немов накопичують незвичайне, примножують суть, відкрито грають з елементами різних культур. Але настає момент, коли гра припиняється.
Залишається серйозна і вдумлива розмова про те, що дійсно важливе. Про людей. Про честь і вірність. Боги і Доля, яким всякий раз протистоять герої Олді — це всього лише символ нелюдських сил (у буквальному розумінні), які прагнуть позначити наше життя.
Суто фантастичні образи, не дуже переконливі в “реалістичній″ структурі “Діомеда…” (не буває такого в нашому світі, не вірю!), у “Одіссеї” перетворюються на метафори: “Кронов казан” — війна, з якою молоді хлопці повертаються молодими і дуже досвідченими…
У інтерв′ю Олді не раз намагалися пояснити, що “Одіссей″ є простий і, на жаль, актуальною історією про тих, кого посилають вмирати в ім’я чогось (не так важливо, чого саме). Отже, перед нами історія повернення…
“Я повернуся” — ці слова Одіссей повторює, як заклинання. Весь роман — роздуми над тим, що ми зазвичай позначаємо як “повернення”. Повернутися — це… Зберегти пам’ять? Зберегти будинок, бо інакше не буде повернення? Слхраніть себе — тому що на Ітаку може припливти вже не чоловік пенелопи і батько Телемаху, а бог — Одіссей-двулікий?! Слово “повернення” умножає сенси.
Tags: герой, мир, одіссей, письменник, повернення, роман, том
Рецензії
Схожі записи
- Криптограма анекдота (15.04.2009)... Блум. Кожелянко, схоже, вдалося «проштовхнутися». Залишається зрозуміти, поряд з ким він в цьому каноні опинився. В своїй кандидатській монографії Ігор Бондарь-терещенко пише: «В.Кожелянко - це архетіпноє ретро» (Ostмодерн: геопоєтіка, психологія, влада. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2005). Справедливо, хоч і розпливчато. У монографії Тамари Гундорової про «віртуальний історичному колоніальному для поста нарратіве» В.Кожелянко мовиться конкретніше ...
- Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана (22.02.2009)... Жорстокий і жорсткий роман. Як життя" (журнал "Книжник"). Тобто порівнювати, скажімо, "кислі" і "холодні" прояви цього нашого життя - безглуздо. А метод МСД, модельний реалізм, саме і наполягає на експерименті з РАЗНИМІ жізненно- психологічними колізіями і тим самим робить неможливими коректні порівняння. Тому "Дика енергія" - просто чергове ІНШИЙ твір Дяченко. ...
- Книжковий новий рік (30.03.2009)... Якщо говорити власне про церемонію і супутньою їй бомондової тусовці, то цього року було скромніше, ніж у минулому, передвиборному березні. З помпезного Українського будинку «Книжка року» повернулася в стіни художньої галереї «Лавра», де сценічне втілення дійства було проблематично реалізувати за відсутністю сцени як такий. З десятого ряду абияк були видимим на тлі проекційних ...
- Позитивні виклики негативні підсумки (27.02.2009)... З напівтисячі музейних і подібних закладів жодне не може похвалитися ні хорошими умовами роботи, ні хорошими зарплатами для своїх працівників, ні перспективами. Бібліотечні фонди наповнюються хаотично. З року в рік бюджетні кошти на потребі культури урізуються. Більшість книг, що видаються в Україні, виходять в основному за рахунок авторів, їх спонсорів, а також зарубіжних програм «На бідність». ...
- Книга не зникне ніколи (18.03.2009)... Там практично немає ні книжкових полиць, ні книжкових шаф. В кращому разі є серванти, куди книжки можна поставити. Але спеціальних книжкових шаф, які випускалися раніше, немає. А це означає, що книга "вимивається" навіть з домашнього інтер'єру. Так на що ми можемо розраховувати, якщо дитина зростає в будинку, де немає книжкової шафи або навіть книжкової полиці, ...
