« Рецензія Костянтина Родіка на повість Кон |
І дорослим і дітям »
Серед інших забав англомовної літератури є така, що називається “Shared worlds”. Полягає вона ось в чому: відомий письменник створює світ, цілісний і дивовижний, а потім пропонує колегам описати пригоди, які тут відбуваються.
А буває і так: авторові набридає писати про один і той же світ, одних і тих же героїв, і він дозволяє зробити це іншим. Останнім часом схожі проекти з’явилися і на російському ринку (”Світи Вовкодава” і ін.). Але цього разу нам пропонують щось дуже дивовижне…
Рецензії - Люди боги і я k-r.com.ua
Коли харківський письменник Генрі Лайон Олді (відомий як Олег Ладиженській і Дмитро Громов) оголосив, що пише роман “Одіссей, син Лаерта”, це оголошення поклонники сприйняли хоч і з ентузіазмом, але і з певними побоюваннями. Річ у тому, що на матеріалі античної міфології створено чи не краща — і, напевно, найпопулярнішу книгу Олді “Герой повинен бути один” (1996).
Повернення до вдало розробленого світу могло стати або новим зльотом, або банальним повторенням старих ідей, тим і прийомів.Коли ж стало відомо, що харків′янин Андрій Валентінов працює над романом про іншого героя Троянської війни — Діомеда, тобто зображає ті ж події з іншої точки зору, ажіотаж лише збільшився.
Поза сумнівами, “Одіссей″ не є цілком самостійним твором — дуже жорстко він пов′язаний з “Героєм…”, і деякі сюжетні лінії неможливо зрозуміти, якщо ви не читали попередньої книги. Але його не можна сприймати і як пряме продовження. Головне, що цю книгу написано зовсім інакше: автори радикально змінили саму фактуру тексту.
“Герой…” був класичною трагедією; “Одіссей″ став піснею. Поемою, якщо завгодно.
Pages: 1 2 3
Tags: герой, мир, одіссей, письменник, повернення, роман, том
Схожі записи
- Рецензія Костянтина Родіка на повість Кон (23.02.2009)
... Кожен новий їх твір - абсолютно не схоже на попереднє. Непередбачуваність - "фірмовий знак" Дяченко.
Але якщо істинно, що письменник все життя пише один і той же твір, то Дяченко ось вже десять років пишуть про дивний прерожденії людських душ в невловимій крапці між хаосом і порядком, між свободою і законом, між Відьмою і Інквізитором. ...
- Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана (22.02.2009)
...
"Усереднена" оцінка рецензентки була б хіба смішною, якби не засвідчила стереотипи сприйняття творчості МСД; стереотипи, які до цих пір не дозволяють широкому читачеві адекватно сприймати самих значущих наших письменників останніх десяти років.
Дійсно, в яких одиницях вимірювати це "цікавіше, витонченіше, глибше", а головне - відносно чого: відносно "Ведьміного століття", "Печери", "Страчуй", "Долини ...
- У пошуках втрачених можливостей (24.03.2009)
...
Правда, займаючись даною проблемою, я так і не зміг зрозуміти справжнього мотиву дій народних обранців, що приймають закони, які позбавляють державну скарбницю величезних грошей.
Важко повірити в те, що люди, що зуміли пройти всі круги передвиборного пекла і всіма правдамі і неправдою, врешті-решт, отримати жаданий мандат, настільки дурні, що не в змозі прийняти відповідний, вигідний суспільству ...
- Робота над помилками (10.04.2009)
... Тепер настигнув час застерегти декілька десятків мільйонів своїх читачів від ейфорії і самолікування. «Що мені сказати людям? Що їм слід забути історії, які розповідалися для них раніше, і не боятися йти на ризик?»
Немає, він залишився при своєму переконанні, що мріяти потрібно завжди і до кінця. Але ж ...
- Зрушення по промо (16.03.2009)
... Подібний тур для наших вигадників ще чудасія. Проте, на погляд прогресивних видавців - зараз це чи не єдиний спосіб звернути читацьку увагу на творчість письменника
Книгу тіснять електронні медіа. Про неї вже говорять жартома: «Книга - спосіб існування серіалів поза телебаченням». І справді, якщо тенденція продовжиться, українська ...
Рецензії