Мефістофельськая пастка українофільства
« Правила написання некомерційного романа | Відкритий лист до головного редактора журналу Книжник-review »
- Ігор, поясните, будь ласка, що це за звір такий - українофільство в Росії? Це - природне явище, або штучна освіта?
- Ну, по-перше, де є хоча маленьке “фобство”, там завжди розцвіте відповідне “фільство” - з любові частини суспільства до опозиційності і оригінальності.
Проте, я упевнений, що головне в нашому феномені - інтелектуальна чесність: з’являється щось нове (скажімо, “Нью вейв″ української словесності), ти з ним знайомишся; а зустрівши щось якісне і гармонійне - як правило, відразу в це закохуєшся… Тому ваших авторів сприймають в Москві із зростаючою прихильністю і симпатією.
Активно переводять поезію і прозу Ганна Бражкина, Андрій Пустогаров, Микола Вінник та інші… Особливо в Москві поважають Сергія Жадана і Юрія Андруховіча. Далі - більше. Взагалі українофільство в Росії - явище не постійне, але вже традиційне: пригадаєте скажену популярність “Енеїди” Котляревського в Петербурзі почала 19 сторіччя…
- чи Не є нинішнє українофільство черговою пасткою для довірливих українців?..
- Ось-ось. Саме з таким настроєм вперше приїхав до нас Андруховіч в 98-у. Судячи по “Моськовіаде”, Білокам’яна зовсім не асоціювалася у нього із затишком і душевним комфортом. Хоча, по тексту його власного романа, русофобії, точніше, моськвофобії, у Отто ФОН Ф. незрівнянно більше, ніж українофобії у його оточення… Потім були інші візити Патріарха до Москви…
Тим часом проза Андруховіча все більше доводилася на смак тубільцям. Останній раз публіка хіба що не носила гостя на руках. Тут хочеш чи ні, а врешті-решт розчулишся… (Це і є моськальсько-мефістофельськая пастка.)
- Чому саме в кінці 90-х, а не раніше Ви зацікавилися українською літературою?
Tags: жюрі, книга, москва, росія, справа, україна, форум
Публікації в журналі
Схожі записи
- Книжка Долі-2005 (27.03.2009)... Поряд з ними відчуваєш себе ніяково. Вони дивляться на тебе, пнулися і благають попестити, лизнути, погладити. Найзловісніша книга - «Україна козацька держава». Цим дорогущим і розкішним виданням в шкіряній палітурці вагою 9,5кг (дев'ять з половиною кілограм!) можна завалити середніх розмірів видавця. Для експертів тут всі зручності - печеньки, кава, чай, сухарі. Приміщення наповнює розслабляюча ...
- Боротьба з продавцями російських книг на українському ринку (21.03.2009)... Все інше привезене з Росії". Експерт пояснив при цьому, що недавній похід видавців до народних депутатів України був закликом обмежити не присутність російської книги в Україні, а її оптових продавців. Введення в Україні акцизу на продаж книг російською мовою К.Родик називає одним з виходів. За його словами, зараз "тонни книг ввозяться до України і рефрижераторами, ...
- Млинці в унітазі (13.04.2009)... Ту саму Медникову. Ту саму, прізвище якої критик Ігор Бондарь-терещенко пише з малої букви, вважаючи, що ніякими промо- зусиллями затягнути це ім'я на полі літератури неможливо. Хитрий ІБТ, як завжди, стріляє від стегна (неначе мішень його абсолютно не цікавить), короткими чергами (щоб уразити відразу декілька цілей) і ще і забороненими кулями ...
- Підсумки рейтингу Книжка року-2006 (25.03.2009)
... - автопортрет письменниці Ірен Роздобудько. Крім того, що ведуть церемонії - головний редактор журналу "Книжник-review" Костянтин Родік і журналіст телеканалу "1+1" Леся Сакада-островськая - оголосили про те, що "1+1" має намір з наступного року робити телеверсію цього заходу. Щоб привернути увагу меценатів, політиків і ... - Родік Костянтин (06.03.2009)... ) і в той же час (з 1993 р.) - головним редактором журналу «Книжник-ревю», з 1993 до 1999 року вів оглядові для літератури рубрики у ряді українських і російських періодичних видань, а також радіо- і телепередачі, присвячені літературі. Автор і ведучий телепрограми «Філобіблон» і телерубрики «Бібліоман» в програмі «Телеманія» (канал «1+1»). У 1994-1996 роках - радник ...
