Українська інтелектуальна періодика
« Місце зустрічей торгів і суду | Журнал Книжник змінив зовнішність »
Перший номер «краєвої» «Сучасності» вийшов з портретом президента Леоніда Кравчука на обкладинці - і скандальним за мірками тодішнього українського суспільства (і особливо патріархально настроєних читачів цього у той час зовсім ще не патріархального журналу) романом Юрія Андруховича «Рекреації».
Ця подвійність - схильність до національно-державницького, все тому ж не(до) витравленому неонароднічеському дискурсу, що запізнився, з одного боку, і цілком плюралістична готовність публікувати (головним чином літературні, але і ессєїстічеськіє, і публіцистичні теж) вельми чужі цьому дискурсу постмодерністські (у найширшому і огрубленому сенсі) тексти - зберігалася в «Сучасності» всі десять років, втім, з середини 1990-х років, після відходу з редакції Рябчука, а особливо з початку століття традіционалістськіє тенденції поступово беруть гору - що відповідає і загальному поправенію українського соціуму, перш за все, еліт.
При новому головному редакторові, поетові покоління ранніх 1980-х Ігорі Римаруке (Іван Дзюба залишився головою редсовета), журнал зберігає національно-демократичну, державницьку, хоч і з потреби помірно опозиційну риторику, але все последовательнєє схиляється до специфічної версії «ліберального консерватизму», якому для перетворення на «розсудливий центризм», - схожий на те, що сповідають «Столичні новини», тільки на інших підставах - не хапає власне більш «української» держави, готової підтримати рідну мову і культуру.
Ще однією умовною точкою відліку новітнього українського журналізма можна рахувати створення в Львові в 1989 році газети «Поступ» («Прогрес»; www.postup.brama.com), що практикувала вельми свіжий (для України) «студентський» публіцистичний стиль: іронічний лист у поєднанні з послідовним ліберальним ревізіонізмом.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Tags: видання, газета, журнал, поступ, редактор, україна, час
Про журнал
Схожі записи
- Приблизно 85 відсотків наших видавців - це люди без ринкової перспективи (23.03.2009)... Коментарі були б недоречні. Але слід пригадати про інше - ось вже декілька років ведуться розмови про те, що нові технології витіснять книгу... На останньому Франкфуртському книжковому ярмарку (найпрестижнішою і відомішою в світі) було задекларовано, що електронна книга і взагалі комп'ютерні технології ще в перебіг десяти років не представлятимуть ніякої загрози ...
- День як моніторинг української дійсності (05.03.2009)... . В рейтинг найбільш відвідуваних місць ярмарку, який визначали самі читачі, потрапили міні-фотовиставка і стенд нашої газети. П'ятдесят знімків з Х Міжнародного фотоконкурсу «Дня» прикрашали зону презентацій. Можна сказати, вони служили дотепними декораціями до окремих повістей і романів про сучасність, які там представлялися. «Газета «День» робить велику справу, щорічно влаштовуючи фотовиставки, - оглядає ...
- Коронація слова-2003 (22.03.2009)... . Володимир Ліс з Луцька говорить, що вже утретє присилає свої роботи на конкурс. "Минулі роки теж був лауреатом. Сказати, що нічого не чекав, був би нещирий. Чекав. І про всяк випадок прислав два романи, і обидва відзначили. У літературі мене завжди цікавили незвичайні характери, екстремальні запаморочливі сюжети, сильні психологічні інтриги. І якщо питають письменники з таким ...
- Це був рік суцільних провалів (17.03.2009)... Потрібно було акумулювати можливі засоби, створити за участю експертів програму вкладення цих грошей і усунути від їх розподілу Держкомтелерадіо, адже засоби потрібні в першу чергу для того, щоб запрацював книжковий бізнес. Але як з'ясувалося, в указі президента і мові не було про якісь механізми регулювання ринку. Це було звичайний радянський захід для галочки, ...
- В очікуванні телепобачення (04.03.2009)... У фойє продавалися кніги-номінанти. Було шумно, але і в якійсь мірі затишно. Грала найцікавіша група минулого року «Дахабраха» - суміш різноманітних етномотівов, приправлених божевільним ритмом барабанів, задала гарний настрій гостям. За годину експертів і «вибраних» (тих, у кого було запрошення) запросили в зал (де гостей чекали згортки-подарунки від «Головного спонсора») безпосередньо на саму церемонію вручення ...
