Українська інтелектуальна періодика
« Місце зустрічей торгів і суду | Журнал Книжник змінив зовнішність »
На ринку ЗМІ в Україні (правда, не в «інтелектуальному» секторі) і по кількості найменувань, і по сукупному тиражу, безумовно, переважає преса російською мовою, але, разом з тим, є ще видання польські, кримсько-татарські (на російському і на кримсько-татарському мовах), єврейські (знову-таки, російською мовою і на ідиш), ромськіє, румунські, німецькі, угорські і так далі, крім того, є англомовні газети і журнали, адресовані перш за все іноземцям і експатам.
Українська періодика виходить також і в діаспорі (західною і східною, тобто пострадянською) - як українською мовою, так і на мовах країн мешкання.
Нарешті, не можна забувати і про зарубіжні україністічеськіх наукових виданнях, переважно англомовних, але, через специфіку україністики як напрям колоніальних для поста штудій, авторів, що публікують переважно, з виразною українською (діаспорною) або подвійною ідентичністю.
Зарубіжну україністику, мабуть, слід вивести в окрему групу.
Найбільш авторитетні видання тут - засновані в другій половині 1970-х років «Harvard Ukrainian Studies», або HUS (www.huri.harvard.edu/cat.ukrainian.html), і «Journal of Ukrainian Studies», або JUS (www.utoronto.ca/cius/webfiles/jus.htm), - вписані в структуру західної академічної науки і найтіснішим чином пов′язані з інституціями, які їх видають (HUS - з Українським науковим інститутом Гарвардського університету і JUS - з Канадським інститутом україністики Альбертського університету в Едмонтоне).
Це університетські вчені записки, адресовані науковому співтовариству, перш за все західному (хоча після 1991 року дослідники з України досить активно тут публікуються). Небагато екземплярів, які потрапляють до України, циркулюють у вузькому крузі фахівців і безпосереднього впливу на українське суспільство зазвичай не надають[2].
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Tags: видання, газета, журнал, поступ, редактор, україна, час
Про журнал
Схожі записи
- День як моніторинг української дійсності (05.03.2009)... Можна сказати, вони служили дотепними декораціями до окремих повістей і романів про сучасність, які там представлялися. «Газета «День» робить велику справу, щорічно влаштовуючи фотовиставки, - оглядає експозицію програміст Володимир Чуєв. - Фактично, вона через фотографії і, звичайно, книги відкриває всім Україну Incognita. Ми тільки думаємо, що знаємо свою країну... Коли дивишся на ...
- В очікуванні телепобачення (04.03.2009)... Цього року ситуація з фінансуванням покращала. Журнал, що служив свого часу місцем апробації нових ідей-прийомів і «військової підготовки» молодих авторів, став повнокольоровим і отримав довгожданий чіткий графік виходу. 24 лютого «Книжник» приймав в Українському будинку численних гостей і друзів: письменників, видавців, експертів і просто не байдужих до української книги. При вході людей ...
- 39 місце Красовіцкий Олександр (19.03.2009)... Проте він вмудряється їх знаходити: то реанімує забутого класика радянського періоду Павла Загребельного, то запалить нову зірку масової літератури Ладу Лузіну. Серед колег Красовіцкий з недавніх пір має репутацію успішного менеджера: експерти називають Фоліо найбільшим видавництвом України. Крім того, в той час, як книжковий ринок України окупований російською книгою, до 20% тиражів ...
- Позитивні виклики негативні підсумки (27.02.2009)... З року в рік бюджетні кошти на потребі культури урізуються. Більшість книг, що видаються в Україні, виходять в основному за рахунок авторів, їх спонсорів, а також зарубіжних програм «На бідність». Хоча книговидання, як відомо, - важливий чинник культури. Незабаром після традиційних підсумків «Книга року» за версією журналу «Книжник-ревю» цей журнал перестав існувати. ...
- Прогноз книжкової погоды2005 (11.04.2009)... І так по кожному з 10-15 визнаних вітчизняних корифеїв. Масова частина цього асортименту обов'язково представлена в аеропортах і на вокзалах - статистика свідчить, що професійно сталий дорослий читач спілкується з класикою найчастіше саме в поїздках. На західних ринках ця картинка склалася з безперервної культурної традиції. На пострадянських просторах читач пережив глибокий ціннісний шок, ...
