Українська інтелектуальна періодика
« Місце зустрічей торгів і суду | Журнал Книжник змінив зовнішність »
Відмітимо, що в Україні дуже мало власне «інтелектуальної періодики» в строгому (наскільки це можливо) значенні слова, тобто міждисциплінарних внєїнстітуциональних «незалежних» цивільних форумів, звернених до интеллигенции/интеллектуалам («культурному співтовариству») і, в меншій мірі, до співтовариства експертному, що практикують переважно жанр «аналітичної ессєїстіки» і що додають будь-якому авторові, незалежно від його дійсного суспільного положення, професії, кваліфікації і інш., статус public philosopher.
(Цей недолік особливо впадає в очі, якщо порівнювати з «Заходом», але також і з Польщею, і навіть з Росією.) Огляд такої періодики зводиться буквально до двох-трьом назв.
Тому, мабуть, має сенс використовувати м’якшу, хоч і незграбнішу формулу, до якої вже вдавався Антоніо Соусу Рібейро, оглядаючи в «НЗ» португальську періодику: «літературні журнали і журнали про культуру», - з тією тільки обмовкою, що нам доведеться, по-перше, декілька доповнити її, захопивши частково наукові журнали, а по-друге, ще більш розширити за рахунок невизначеного поняття формату «видання» - благо, по-українськи і журнал, і газета можуть позначатися словом «часопіс» (що знімає опозицію актуальності / фундаментальності, але що припускає все ж таки відому періодичність).
Нарешті, категорія «українського» в цьому контексті. Чи припускає вона обов′язкову україноязичность, з одного боку, і «українську прописку» (формальну реєстрацію, місцерозташування редакції, громадянство основного круга авторів і читачів і інш.) - з іншою?
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Tags: видання, газета, журнал, поступ, редактор, україна, час
Про журнал
Схожі записи
- Місце зустрічей торгів і суду (09.03.2009)... порівняльний аналіз. Отже: що важливого відбувається в книговиданні України на десятому році державної незалежності і на восьмому році існування Львівського Форуму? найголовніше, найтривіальніше і найтривожніше - що українська книжка все більш витісняється російськими книгами. І в даному випадку це не "війна двох мов", а, як справедливо відзначає Тарас Возняк, головний редактор культурологічного ...
- Книга року пішла від держави до спонсорів (07.04.2009)... «Ми ніколи не ставили питання в такому ракурсі. Наша мета - щоб результати рейтингу служили орієнтиром для Міністерства культури при покупці їм книг у українських видавництв для бібліотек. Щоб бюджетні гроші, якими сьогодні Міністерство культури маніпулює, викликаючи підозри в корупції, витрачалися на кращі українські книги», - сказав головний редактор журналу «Книжник review» Костянтин Родік. У ...
- Підсумки рейтингу Книжка року-2006 (25.03.2009)
... Зокрема, за 30 грн. продана п'єса "Гамлет" з автографом Леся Подеревянського, за 130 грн. - автопортрет письменниці Ірен Роздобудько. Крім того, що ведуть церемонії - головний редактор журналу "Книжник-review" Костянтин Родік і журналіст телеканалу "1+1" Леся Сакада-островськая - оголосили про те, що "1+1" має ... - Це був рік суцільних провалів (17.03.2009)... На мій погляд, коли такі речі проголошуються, то концентруються всі зусилля, енергія. Потрібно було акумулювати можливі засоби, створити за участю експертів програму вкладення цих грошей і усунути від їх розподілу Держкомтелерадіо, адже засоби потрібні в першу чергу для того, щоб запрацював книжковий бізнес. Але як з'ясувалося, в указі президента і мові не ...
- У пошуках втрачених можливостей (24.03.2009)... Саме можливість отримувати фантастичні прибутки, які, як виявилось, приносить книговидання, ще недавно повністю монополізоване на одній шостій суші державою, примусила багато російських підприємців вкласти свій гріш в цю вигідну справу. Інша справа Україна. Через відсутність необхідних законів, і у сфері книговидавництва зокрема, країна щорічно втрачає мільйони доларів. Про те, що вітчизняний книговидавець поставлений в невигідні умови своїми ...
