Українська інтелектуальна періодика
« Місце зустрічей торгів і суду | Журнал Книжник змінив зовнішність »
[2]Те ж можна сказати і про цілком вже американському літературному журналі «Agni», який «просунуті» українські літератори сприймали як майже «свій», оскільки його до недавнього часу головний редактор, англомовний письменник Аскольд Мельнічук, виявляв надзвичайно живий інтерес до української культури, друкував поетичні і прозаїчні переклади з українського, рецензії на українські книги і т.д.
[3]Зрозуміло, йдеться про західну діаспору; про яке-небудь, хоч би мінімальному впливі на материкову Україну преси пострадянської діаспори говорити не доводиться.
[4]Тут доречно сказати декілька слів про правозахисну пресу в сучасній Україні.
Не відносячись до власне інтелектуальної періодики навіть у вельми розширювальному її тлумаченні, ці суто практичні, частково експертні видання (перш за все тут слід назвати бюлетені Харківської правозахисної групи, електронні версії яких розміщені на сайті www.khpg.org: «Права людини»/«Права людини» і «Свобода вісловлювань і приватність»/«Свобода висловів і пріватность», - обидва під редакцією Евгена Захарова, а також «Культура, людіна і право» під редакцією Бориса Захарова) проте залишаються дуже важливими учасниками публічного дискурсу, що в міру можливості його коректують (хоч би точковий і окказіонально) у дусі ліберальної ідеології, цінностей відкритого суспільства і т.д., до чого, в принципі, прагне і інтелектуальна журналістика в цілому.
Таким чином, правозахисний друк, не відносячись до предмету даного огляду, контекст його, безумовно, задає.
[5]Відмітимо до речі, що в першій половині 1990-х ситуація була іншою, і в Києві російською мовою, разом з різного роду графоманськімі, паракультурологичеськімі і квазіфілософськими альманахами («Ренесанс», «Самватас», «Візантійський ангел» і т.д.), виходили в світ такі достатньо серйозні, але еклектичні і залежні від російської літературної і наукової ситуації журнали, як «Новий круг», - або що принаймні претендують на серйозність, як «Collegium».
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Tags: видання, газета, журнал, поступ, редактор, україна, час
Про журнал
Схожі записи
- Київська Русь (26.02.2009)... Названий журнал на честь видавництва «Київська Русь»; обіцяна періодичність - 11 номерів в рік. Концепцію видання можна сформулювати таким чином: скромна всеосяжність в межах сучасного українського літпроцесса. Це додатково підтверджує склад редколегії журналу, де не хапає, здається, тільки И.Драча і И.Карпы: Б.Олийнык, В.Герасимьюк, В.Ешкилев, М.Матиос, М.Стриха і ін. Сьогодні ...
- Потренуватися на стільці (08.04.2009)... Цеглина і сантехніка з'являлися в поліетиленовій упаковці. Навколишнє життя йшло своєю чергою. Картинку «звичайного» українського будмайданчика відтворювати не варто - ці апокаліптичні пейзажі добре відомі всім. Та і виникло все це бачення, коли задумався: чому наші видавці не помічають творчості старшої письменницької генерації? Все затоптано, завалено непотребом, покрито пилом навколо ажіотажного зведення ...
- Родік Костянтин (06.03.2009)... Автор і ведучий телепрограми «Філобіблон» і телерубрики «Бібліоман» в програмі «Телеманія» (канал «1+1»). У 1994-1996 роках - радник міністра України у справах преси і інформації, в 1996-1999 роках - керівник відділу політичної аналітики і прогностики апарату Кабінету Міністрів України, начальник управління зв'язків з партіями і громадськими організаціями Кабінету Міністрів України. Лауреат премії ім. ...
- Прогноз книжкової погоды2005 (11.04.2009)... Причому російські стратеги із самого початку ставили на те, щоб классикупокупалі: давали гранти видавцям, що пропонують сучасні технології залучення покупця (серійність, ринковий дизайн, вишукана ілюстрація). Українські окололітературниє чиновники до цих пір терпіли тільки бібліотечне існування класики. Дешево і сердито: якщо книга все одно не потрапить на прилавок, не варто і замислюватися ...
- Книга року пішла від держави до спонсорів (07.04.2009)... Щоб бюджетні гроші, якими сьогодні Міністерство культури маніпулює, викликаючи підозри в корупції, витрачалися на кращі українські книги», - сказав головний редактор журналу «Книжник review» Костянтин Родік. У самих організаторів «Книги року» відношення з Мінкультом теж непрості. До останнього часу акція фінансувалася саме з державного бюджету. Але цього року все ускладнилося. Засоби були обіцяні, але навіть ...
