Українська інтелектуальна періодика
« Місце зустрічей торгів і суду | Журнал Книжник змінив зовнішність »
«Дзеркало тіжня» виникло як київська версія нью-йоркського «Нового російського слова» і довгий час виходило тільки по-російськи, залишаючись політично нейтральним і інтелектуально непомітним. Проте останніми роками, обзавівшись україномовною версією (що істотно перевищує по тиражу російськомовну), газета почала послідовно підтримувати демократичну опозицію.
Політичні оглядачі «Дзеркала тіжня» - Юлія Мостова, Сергий Рахманін, Ольга Дмитрічева - вважаються одними з найбільш впливових українських журналістів, думка яких в рівній мірі важлива і для інтелігенції, і для політичного класу. Крім того, газета регулярно публікує соціологічні огляди і аналітичні статті співробітників Центру їм.
Разумкова - українського аналога Вциома Льовади, а також вельми змістовну економічну аналітику.
Разом з тим «Дзеркало тіжня» абсолютно не практикує дискусії, брак яких особливо гостро відчуває «інтелектуальне співтовариство», а рівень надзвичайно провінційної і архаїчної соціальної і культурної журналістики (виключаючи авторську колонку Віталія Портникова) в цілому абсолютно несопоставім з рівнем публікацій «першого зошита» (всього в газеті 24 смуги, «соціалка» займає якраз всю другу половину).
В останній рік цей прикрий недолік частково компенсує односмуговий літературно-критичний додаток, що виходить раз в дві неділі, «Книжна лавка», яке редагує поет і перекладач Андрій Бондар.
Тут веде авторську рубрику «Геопоетіка» Юрій Андрухович, публікують свої есе Сергий Жадан, Юрій Винничук, Тарас Прохасько, Олександр Бойченко і мова йде про той же дискурс, що і у власне інтелектуальних виданнях, адресованих безпосередньо «культурному співтовариству», - в журналах «Критика», «Ї», «Потяг 76» і так далі.
Після газет логічно було б перейти до тонких щотижневих або двотижневих журналів. На жаль, навіть при найширшому тлумаченні тематичних рамок огляду предмету для обговорення майже немає.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17
Tags: видання, газета, журнал, поступ, редактор, україна, час
Про журнал
Схожі записи
- 39 місце Красовіцкий Олександр (19.03.2009)... Причому ради справи стриманий і небагатослівний видавець здатний на ексцентричні жести. Так, контракт з Лузіной на те, що видало її книги Я - відьма він підписав кров'ю. Красовіцкий робить ставку на російськомовну літературу, і саме за це йому дістається від національно-орієнтованих колег. Втім, видавець і не ...
- Прогноз книжкової погоды2005 (11.04.2009)... І так по кожному з 10-15 визнаних вітчизняних корифеїв. Масова частина цього асортименту обов'язково представлена в аеропортах і на вокзалах - статистика свідчить, що професійно сталий дорослий читач спілкується з класикою найчастіше саме в поїздках. На західних ринках ця картинка склалася з безперервної культурної традиції. На пострадянських просторах читач пережив глибокий ціннісний шок, ...
- Це був рік суцільних провалів (17.03.2009)... Це було звичайний радянський захід для галочки, мов, ми шануємо книгу. Насправді рік, проголошений Роком української книги, ознаменувався закриттям декількох книжкових магазинів в центрі Києва. Цього року перестав виходити журнал «Книжник-ревю» - єдине видання в країні, яке займалося оглядом і аналізом нової книжкової продукції (від підручників до книг молодих авторів). Вдумайтеся, вперше за останні ...
- Криза свідомості (12.04.2009)... Прем'єр М.Касьянов, що стояв поряд, задоволено кивнув головою і, у свою чергу, поділився національною гордістю: до кінця року в Росії вийдуть 60 тисяч назв книг - таким чином, кожна двадцята книга в світі буде російською. Російським книжникам тісний у власних митних просторах. Експансія на навколишні російськомовні простори стала пріоритетом уряду Російської Федерації, що недавно ...
- Правопісний fin de sieсle галуження як діагноз (02.03.2009)... , нагадує початок ХХ в. Вони схожі в своїй невизначеності, в хронологічному fin de siеcle - зламі століть, якому властиво декадентський настрій. Україна - мови: український - російський (польський, румунський); українська мова - численні правописи (у 1900-х роках доходило до того, що у деяких харківських видань були власні словники, власний правопис, що видавалися і розповсюджувалися серед ...
