Родік Костянтин
« День як моніторинг української дійсності | Координація слова »
Чернетка [показати сторінку] (порівняти)
(+/-)
Дана версія статті не додивлялася учасниками з відповідними правами. Ви можете прочитати останню версію, що додивилася, від 21 жовтня 2008, проте вона може значно відрізнятися від поточної версії. Перевірки вимагають 7 правок.
Перейти до: навігація, пошук
КонстантиRн РоRдик (народився 14 січня 1955 року в м. Душанбе, ТАДЖССР) - український літературний критик і журналіст.
Біографія
Костянтин Родік
1973-1978 роки - навчання в Дніпропетровському державному університеті, спеціальність «Російська мова і література». 1979-1986 роки працював в районній газеті, з 1989 р. - кореспондент «Комсомольського прапора», автор і редактор книжкових видань.
Про журнал - Родік Костянтин k-r.com.ua
Був головним редактором тижневика «Друг читача» (з 1992 р.) і в той же час (з 1993 р.) - головним редактором журналу «Книжник-ревю», з 1993 до 1999 року вів оглядові для літератури рубрики у ряді українських і російських періодичних видань, а також радіо- і телепередачі, присвячені літературі.
Автор і ведучий телепрограми «Філобіблон» і телерубрики «Бібліоман» в програмі «Телеманія» (канал «1+1»). У 1994-1996 роках - радник міністра України у справах преси і інформації, в 1996-1999 роках - керівник відділу політичної аналітики і прогностики апарату Кабінету Міністрів України, начальник управління зв′язків з партіями і громадськими організаціями Кабінету Міністрів України.
Лауреат премії ім. В. Стуса (2000). Лауреат рейтингу «Золота фортуна» (2001). Кращий книжковий журналіст Форуму видавців в Львові (2001, 2003). Почесна нагорода НСПУ (2005).
Автор численних аналитико-проблемних публікацій на книжкову тематику (близько 1000). Автор книги «Невивчені уроки Ситіна або Гоголізація триває» (2000), розпорядник мінієнциклопедій книжкового року «Український best» (2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005).
Pages: 1 2
Tags: автор, версія, журналіст, костянтин, міністр, редактор, україна
Про журнал
Схожі записи
- Визначили кращі книжки минулого року (29.03.2009)... Дослідження про Івана Мазепу Ростислава Радишевського і Володимира Свербигуза грунтовне, але написано дуже сухо. Батьківщина і її чоловік і редактор ”Книжник-ревю” Костянтин Родик голосували за дитячу книжку ”Дракони” Ернста Дрейка, яка вийшла у видавництві ”Махаон-Україна”. У книжці є розділ про біологію драконовий, від руки намальована карта їх розповсюдження. У конвертах, приклеєних до сторінок, лежать зроблені з ...
- Мефістофельськая пастка українофільства (14.03.2009)... Ініціатор Боспорського форуму сучасної культури в Криму, керівник Кримського геопоєтічеського клубу в Москві, в рамках якого провів близько 200 літературних і культурологічних акцій, зокрема (разом з ессєїсткой і перекладачкою Ганною Бражкиной) - перший російсько-український літературний фестиваль "Південний акцент" (1999), а також презентації творчості багатьох сучасних українських письменників. Автор перекладів російською мовою (разом з А. Бражкиной) романа ...
- Криза свідомості (12.04.2009)... Касьянов, що стояв поряд, задоволено кивнув головою і, у свою чергу, поділився національною гордістю: до кінця року в Росії вийдуть 60 тисяч назв книг - таким чином, кожна двадцята книга в світі буде російською. Російським книжникам тісний у власних митних просторах. Експансія на навколишні російськомовні простори стала пріоритетом уряду Російської Федерації, що недавно затвердив ...
- Журнал Книжник змінив зовнішність (11.03.2009)... Тепер він виходитиме частіше - кожні два тижні, по четвергах. Сформований новий склад редакції, відділів збуту, маркетингу і продажу реклами. "Єдиний в Україні журнал про книги і книжковий ринок, розрахований на широкий круг читачів", - таку незаповнену нішу, за словами головного редактора "kr: КНИЖНИК-review" Костянтина Родика, займе журнал. Зокрема, журнал повинен зайняти незаповнену ...
- Українська інтелектуальна періодика (10.03.2009)... Відмітимо, що в Україні дуже мало власне «інтелектуальної періодики» в строгому (наскільки це можливо) значенні слова, тобто міждисциплінарних внєїнстітуциональних «незалежних» цивільних форумів, звернених до интеллигенции/интеллектуалам («культурному співтовариству») і, в меншій мірі, до співтовариства експертному, що практикують переважно жанр «аналітичної ессєїстіки» і що додають будь-якому авторові, незалежно від його дійсного суспільного положення, професії, кваліфікації і інш., ...
