Координація слова
« Родік Костянтин | Книжник став майже як Плейбой »
Життя в Україні до цього дня стилістично не оформлена, а традиційно-етнографічна загребеліада вже мало кого гребе. Біда всіх наших письменників - мала енергетична тексту, повторення банальних істин, нечистота жанру.
Нового тексту від Андруховіча можна чекати роками, тоді як в Росії навіть культовий Сорокин не може собі дозволити читацького забуття і вимушений постійно нагадувати про себе новими опусами, упровадивши чи не конвейєрне виробництво.
Отже, в сучукрліте прогресу немає, але, безумовно, трапляється ентропія. Дивують ті, хто ще вірить в національну винятковість, проповідуючи ізоляціонізм. Наприклад, Забужко вже не проповідує, а Курків ніколи і не думав про це.
Политика новости
Що ж тоді говорити про роман Мухарського «Попса для еліти»? Звичайно, подібні писання, як правило, - випадкове поєднання випадкових слів, що відчайдушно прагнуть дружити з нормативним синтаксисом. Цей «текст» спочатку антагоністічен поняттю «проза», хоча всі складові останньою в романі нібито присутні. Скажімо, трьохкопійчана фабула поцмодерна, як у того ж Мухарського.
Тобто історія поєдинку якого-небудь Безсмертного Горця (актора-ремісника Каштанського) з самим сатаною (продюсером Махлохом). Результат змагання, судячи по сьогоднішньому граффіті типу «Все - ЛОХИ», виявляється не на користь України, і експансія Світового Зла перекидається в солов′їну батьківщину…
Чому, запитаємо, подібні «бісівські» настрої з недавніх пір поселилися в сучукрліте? Невже тільки теологічна убогість тутешнього православ′я, яка не змогла подолати ні поганства, ні державну владу, породила бажання говорити про «це» в літературі? Якщо дійсно так, то Алістером Кроулі при цьому бути не обов′язково.
Адже тоді, значить, Маклох з-під пера Мухарського - це не просто жупел або кошмар союзовськіх лібералів, але і реалізація основного загорнокоммунного міфу про незавершеність містичного будівництва життя.
Tags: життя, критик, література, премія, справа, текст, тема
Про журнал
Схожі записи
- Про механізми письменницької популярності (02.04.2009)... Втім, не аупом єдиним живе споживач. Насправді ж криза сучасної літератури викликана тим, що вона залишилася без читача, що перенасичився свого часу «роксоланамі» з «хроніками» що і зараз з'ясував, що жити йому цікавіше, ніж читати. Мистецтво постмодерна якраз і позначене тим, що естетична складена щоденного візуала надійно пересувається в сферу «живого» життя. Проте чи може ...
- Київська Русь (26.02.2009)... Карпы: Б.Олийнык, В.Герасимьюк, В.Ешкилев, М.Матиос, М.Стриха і ін. Сьогодні якось незручно говорити про те, що гуманітарних, литературно-критико-публіцистичних журналів в Україні замало. За «Всесвітом», журналом «Київ» і іншими виданнями часів СРСР в пострадянські часи стартували «Кур’єр Крівбасу», «Ї», «Книжник-Review», «Критика», «Потяг-76», «Четвер», менш відомі громадськості «Єгупець», «Друг читача», вузькоспеціальні «Нота», «Кіно-Театр», «КІНО-КОЛО» і ін. Кожне ...
- Книжковий новий рік (30.03.2009)... З помпезного Українського будинку «Книжка року» повернулася в стіни художньої галереї «Лавра», де сценічне втілення дійства було проблематично реалізувати за відсутністю сцени як такий. З десятого ряду абияк були видимим на тлі проекційних екранів з перерахуванням номінацій голови ведучих, що говорили. На цю роль запросили знаменитих Юрія Макарова і Дмітра Корчинського, але, в принципі, виразно ...
- Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана (22.02.2009)... Ну, так: кожен письменник все життя пише один твір. І Дяченко мають свій сталий набір опозицій: Жінка/Чоловік, Хаос/Порядок, Довіра/Міраж - і все це в божевільному сопротивлении "фашистоїдной концепції "здорового глузду" (по влучному виразу Дереша). І в цьому сенсі рефлексія такого уважного читача Дяченко, яким був Сергій Набока, стосується кожної їх новинки: "За ...
- Криптограма анекдота (15.04.2009)... - К.: Факт, 2007). Остання книга В.Кожелянко (Л.: Кальварія, 2008) І конфлікт цей - за місце в читацькій пам'яті нащадків - досить жорсткий як для такої делікатної літературної справи. «Чи можеш ти примусити традицію звільнити для тебе місце, розштовхавши її ліктями зсередини, як це було завжди?» - так описує диспозицію канонічних змагань Г.Блум. ...
