Home > Про журнал > Координація слова

Координація слова

March 7th, 2009

« Родік Костянтин   |   Книжник став майже як Плейбой »

За цією тезою коштує визнання права критики безпосередньо керувати літературною реальністю - хоч би через комерційний проект К.Родика «Книга року». Імена письменників, збудованих поважаним жюрі цієї імпрези, складаються в контур хвилі актуальної літератури. І такий «гамбургський рахунок» - не що інше, як ієрархічно створена піраміда репутацій.

Адже

без критичної рефлексії, яка тим або іншим способом вибудовує сукупність великої кількості текстів в комерційно організовану систему, «література» залишається просто синонімом бібліографічного переліку, і не більш.
А значить, образ віртуальної системи обов′язково матиме віддзеркалення особи - маніпулятора, що її створив, - і як часто такий образ буває цікавішим за матеріал, з якого складається сьогоднішній літпроцесс.

<Адже p> отримання сьогодні власного голосу - це подія, рівнозначна звільненню від соціумного бюджету слави. І солодка небезпека переходу до категорії free lance. Такий культуролог може йти і безпосередньо «в себе», і в прикладні щодо власних смаків жанри. І вже не замовлена тема робитиме твір видатним, а саме лише присутність автора.
Тому з певного моменту невловимою для офіціозу химерою стають саме вони - ті представники до недавнього часу гнаної індивідуалістичної культури, які з кухонного підпілля і опозиційних окопів нарешті переходять на глянсові сторінки сьогоднішнього дня.

Втім, на відміну від Заходу, давно поняття «книга», що вже розділило, і «література», Україна з її обараненнимі зоїламі все ще мучиться подібними проклятими питаннями.
Чи скоїли злочин проти культури Кожелянко, Курків і Кононович (а також Сивіцкий, Мухарській і Шкляр), граючи на переважно чужому для них полі української літератури без знання законів словесних ігор оної? Напевно, ніякого складу злочину у вищезазначеній «альтернативній» інвазії не немає.


Tags: , , , , , ,

Про журнал


Схожі записи

Про журнал

, 0.548 seconds, 1.755 Mb906