“Єдиний в Україні журнал про книги і книжковий ринок, розрахований на широкий круг читачів″, - таку незаповнену нішу, за словами головного редактора “kr: КНИЖНИК-review” Костянтина Родика, займе журнал. Зокрема, журнал повинен зайняти незаповнену в Україні нішу якісної книжкової преси для широкої маси читачів.
В світі в цій ніші працюють такі відомі видання, як “ZeitLiteratur” (Німеччина), “LiteratuRundschau” (Німеччина), “Bookseller” (Британія), “Buchkultur” (Австрія), “Nove ksiazki” (Польща), “The New York Times Book Review” (США), “Книжковий огляд” (Росія).
В зв′язку з цим розширюється територія дистрибуції журналу. Його можна буде придбати в газетних кіосках і у приватних розповсюджувачів, а не тільки в книжкових магазинах і по підписці. Журнал буде представлений у всіх обласних центрах України.
Журнал видається з серпня 200 року як “Книжник”. Є засновником в Україні рейтингу “Книга року”. Джерело: smi.liga.net
Журнал Книжник змінив зовнішність →
Про журнал видання, журнал, книжник, компанія, ніша, назва, україна
Разом з тим саме з школою «Поступа» і «Post-Поступа»[8] в тій або іншій формі зв′язаний початок творчої діяльності більшості нинішніх львівських і київських журналістів покоління «сорокалітніх».
Для нас нинішній «Поступ» представляє інтерес, оскільки, по-перше, крім політичної публіцистики цілком «формату» національно-демократичного толку (із специфічною пристрастю до «центральноєвропейського» і «габсбургському» міфу і декілька акцентованим інтересом до дискусій про галицький автономізм/сепаратизм) він небезуспішно намагається розвивати відділ художньо-рецензії, конкуруючи із столичними виданнями на «культурологічному» полі, а головне - утримує декілька авторських ессєїстічеськіх рубрик, в двох з яких колумністамі виступають дуже авторитетні і популярні в Україні письменники Тарас Прохасько і Юрій Винничук (під псевдонімом «Юзьо Обсерватор» він веде стилізовані під класичний фейлетон щотижневі «Львівські обсервації» - приблизно в тому ж стилі і з тією ж філологічною витонченістю, що і Максим Соколов в «Вістях», але в абсолютно протилежному дусі, без пафосу шовініста і обськурантістського тону).
Вже сама наявність цих двох коротких текстів в номері перетворює газету із …
Українська інтелектуальна періодика →
Про журнал
всього 0,39 (для порівняння: у Росії - 3,2 книжки на душу населення, в Польщі - 9,5, в Германії - 12 книжок). При цьому середній тираж зменшився майже удвічі - з 6250 екземплярів в 1998 р. до 3800 екземплярів в 1999 р.
Хоча в цілому український книжковий ринок невпинно росте - продається все більше кнігопродукциі, розширюється пропозиція, середньостатистичний український споживач з кожним роком все більше грошей витрачає на придбання книг, віддаючи при цьому перевагу книзі, виданій в Росії.
І справа тут не тільки в тому, що 80% населення “країни У” переважно користуються російською мовою в ужитку (мовна проблема одна з найгостріших в Україні, але це тема окремої статті).
Тут є і інша причина: окрім нижчої собівартості, російська книга, як правило, має могутню рекламний-інформаційну підтримку, тоді як в українській видавничій справі панує інформаційний вакуум.
“Книжник ревю”, чи не єдине періодичне видання, що ставить за мету інформувати потенційних читачів про вихід нових книг, саме …
Місце зустрічей торгів і суду →
Про журнал
З цим журналом завжди морочливо. Сім років тому, коли ”Книжник” почав виходити і ще був газетою, я збирав ті випуски, - щоб було що читати потім. Тому що думав, що все це скоро закінчиться. Кінчилося тим, що ”Книжник” почав виходити журнальчиком. Його я теж збирав, тому що в наших умовах журнальчики довго не живуть.
Але тут він почав виходити товстим форматом - 64 сторінки двічі в місяць, і тепер я не знаю, куди складати все, що раніше збирав. Бібліофілів прошу не набридати - я сам такий.
Оновлений ”КR” вийшов в кінці червня, а до мене, підписчикові, потрапив лише зараз. Мабуть, його десь по дорозі небагато читали.
Там і раніше було що читати, але тепер журнал має такий вигляд… Аж не віриться, що наші книжкові справи - як у нормальних людей.
Що змінилося? ”Книжник” став солідніший - вже майже як ”Плейбой”. Коли візьмеш в руки, …
Книжник став майже як Плейбой →
Про журнал
Мистецтво постмодерна якраз і позначене тим, що естетична складена щоденного візуала надійно пересувається в сферу «живого» життя.
Проте чи може бути інакше в реальному літпроцессе, якщо все частіше застосовуються відверті PR-технології?
Зрозуміло, що сьогоднішня література вже не ділиться на союзовськую, ауповськую і діаспорну. У соціальному плані вона складається з істеблішменту (типа Яворівського і Драча), актуальної літератури (на зразок Куркова і Кононовича) і маргінальної словесності (Прохасько або Іздрік).
У естетичному полі присутня різноманітність, але диригувати їм складно, особливо в союзній для поста порожнечі: потрібні журнали, канали і інші інструменти підтримки і функціонування нової літератури. Натомість в НСПУ маємо тільки реанімацію «інвалідів творчості», на яку працює його адміністративний апарат.
У АУП - суцільну пролонгацію функционерства, при цьому байдуже кого: головне для лідера асоціації не залишити після себе ненадрукованих членів своєї компанії. Тим часом суспільство все активніше прагне своїми силами визначити межу між літературою для заробітку і літературою ради творчості. Іноді …
Координація слова →
Про журнал
Перевірки вимагають 7 правок.
Перейти до: навігація, пошук
КонстантиRн РоRдик (народився 14 січня 1955 року в м. Душанбе, ТАДЖССР) - український літературний критик і журналіст.
Біографія
Костянтин Родік
1973-1978 роки - навчання в Дніпропетровському державному університеті, спеціальність «Російська мова і література». 1979-1986 роки працював в районній газеті, з 1989 р. - кореспондент «Комсомольського прапора», автор і редактор книжкових видань.
Був головним редактором тижневика «Друг читача» (з 1992 р.) і в той же час (з 1993 р.) - головним редактором журналу «Книжник-ревю», з 1993 до 1999 року вів оглядові для літератури рубрики у ряді українських і російських періодичних видань, а також радіо- і телепередачі, присвячені літературі.
Автор і ведучий телепрограми «Філобіблон» і телерубрики «Бібліоман» в програмі «Телеманія» (канал «1+1»). У 1994-1996 роках - радник міністра України у справах преси і інформації, в 1996-1999 роках - керівник відділу політичної аналітики і …
Родік Костянтин →
Про журнал
