Біографія
Костянтин Родік
1973-1978 роки - навчання в Дніпропетровському державному університеті, спеціальність «Російська мова і література». 1979-1986 роки працював в районній газеті, з 1989 р. - кореспондент «Комсомольського прапора», автор і редактор книжкових видань.
Був головним редактором тижневика «Друг читача» (з 1992 р.) і в той же час (з 1993 р.) - головним редактором журналу «Книжник-ревю», з 1993 до 1999 року вів оглядові для літератури рубрики у ряді українських і російських періодичних видань, а також радіо- і телепередачі, присвячені літературі.
Автор і ведучий телепрограми «Філобіблон» і телерубрики «Бібліоман» в програмі «Телеманія» (канал «1+1»). У 1994-1996 роках - радник міністра України у справах преси і інформації, в 1996-1999 роках - керівник відділу політичної аналітики і прогностики апарату Кабінету Міністрів України, начальник управління зв′язків з партіями і громадськими організаціями Кабінету Міністрів України.
Лауреат премії ім. В. Стуса (2000). Лауреат рейтингу «Золота фортуна» (2001). Кращий …
версія →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - версія →
Про журнал газета, день, захід, книга, новинка, подія, ярмарок
У складанні рейтингу «Книга року-2006», організованого українським журналом «Книжник-Review», таких експертів було аж сто сім.
Це означає, що по шорт-лістам рейтингу можна скласти цілком адекватне уявлення про те, як йдуть справи в українському книговиданні. Зокрема в тих його напрямах, які більше всього впливають на формування суспільної свідомості: белетристиці, а також літературі по філософії, соціології і іншим гуманітарним галузям.
Немає грошей - немає дебютантів
Перше враження від шорт-ліста номінації «Красне пісьменство» - передбаченість. З цим згоден і головний редактор «Книжник-Review» Констатін Родік: «Аналізуючи результати в номінації, я зробив висновок, що українці консервативні в своїх перевагах.
Адже на номінацію висунуті книги Тараса Прохасько ”Порт Франківськ” і Юрія Андруховіча ”Діявол ховається в сирі”, які є збірками раніше надрукованих періодичних текстів. Це говорить про те, що українському характеру властиво спиратися на вже знайомі і перевірені речі».
Про це говорить і те, що іншими номінантамі стали письменники або достатньо відомі, або вже відмічені …
Книга хоче в мережу →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - 2009 Квітень (3) →
Про журнал
Така жанрова невизначеність пов′язана з щодо невисокою щільністю українського медійного (і «интеллектуально»-медийного зокрема) простору і із слабкою функціональною диференціацією медіа.
Тому щомісячне критичне ревю, наприклад, може, крім матеріалів «форматів», публікувати тексти, доречніші в публіцистичному тижневику, аналітичному або науковому бюлетені, літературному журналі, нарешті, - а «товстий» ежеквартальник, у свою чергу, поміщати мікрорецензії і анотації або політичні коментарі, характерні, скоріше, для щотижневої, якщо не щоденної газети.
Мабуть, з цією особливістю нинішньої медійної ситуації в Україні слід вважатися як з об’єктивно обумовленою соціокультурною даністю, але все таки тверезо оцінювати її як істотну «неповноту структури», небезпечний недолік, що вимагає кінець кінцем виправлення або заповнення.
поступ →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - поступ →
Внесок в культуру
Дивитеся, по всіх телеканалах демонструють рекламу зубної пасти, молока, прокладок, а ось про книги - ні півслова.
Рекомендую провести такий експеримент: пройдіться по меблевих магазинах і пошукайте книжкові шафи або полиці. Там практично немає ні книжкових полиць, ні книжкових шаф. В кращому разі є серванти, куди книжки можна поставити. Але спеціальних книжкових шаф, які випускалися раніше, немає. А це означає, що книга “вимивається” навіть з домашнього інтер’єру.
шафа →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - шафа →
Внесок в культуру
Щорічно на “non/fiction” вибирається спеціальний гість ярмарку. Цього року їм стала Угорщина. А значить, можна буде познайомитися з угорськими авторами і перекладачами угорської літератури, взяти участь в професійному семінарі і відвідати колективний угорський стенд.
Ярмарок проходить під патронатом Міністерства культури РФ.
Експертна Рада Ярмарку “non/fiction”: Євгеній Бунімовіч (депутат Московської міської Думи), Олександр Гаврілов (головний редактор газети “Книжковий огляд”), Варвара Горностаєва (головний редактор видавництва “Іноземка”), Олександр Іванов (директор видавництва “Ad Marginem”), Ольга Морозова (директор видавництва Ольги Морозової), Наталія Перова (головний редактор журналу “Голос”), Ірина Прохорова (головний редактор журналу “НЛО”).
Учасники Ярмарку: Ad Marginem; Bezdroza Publishing House (Wydawnictwo Bezdroza); BIEF; Books from Lithuania; CenterCom; European Publishing; FILI; Frankfurt Book Fair; Glas. New Russian Writings; Jalouse; Kustannusosakeyhti Tammi/Tammi Publishers; Leipzig Book Fair; Maria Curie - Skladovskaya University Press; Norla.
Книги з Норвегії; Otava Publishing Company Ltd.; Polskie Wydawnictwo Muzyczne S.A.; Proszynski I S-Ka; Redaprint; Sderstrms frlag; Suomalaisen Kirjallisuuden Seura / …
журнал →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - журнал (2) →
Внесок в культуру
Своєрідний мова Людмили Уліцкой - добротний, правильний, урівноважений, мова справжнього письменника, якого зустрінеш лише на сторінках книг в твердих обкладинках, і ніколи на Інтернет-сайтах молодих прозаїків.
Автор не підлабузнюється перед читачем, не прагне йому сподобатися, не йде на поводі його смаків, а пише так, як “бог на душу покладе” про те, про що вважає важливим і так, як вважає потрібним.
В своїх численних інтерв′ю Людмила Євгеніївна підкреслює, що вона - автор не масовий, не комерційний.
А що, власне, означає це визначення - “некомерційна література”? Означає воно те, що якийсь твір, викликає захоплення критиків, проте мають низьку популярність у читачів.
І твори Уліцкой класичний тому зразок: збірка її розповідей, що вийшла у Франції, пройшла (із слів самого автора) без жодного успіху, хоч і з хорошими рецензіями, тоді як книги інших сучасних російськомовних письменників, наприклад Андрія Куркова, видаються у Франції стотисячними тиражами.
У Америці три книги Уліцкой, не дивлячись …
Правила написання некомерційного романа →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - 2009 Березень (4) →
Внесок в культуру
