Торжество безвілля
« Криптограма анекдота |
Доходить до того, що в розповіді про Іспанію XVI століття («Золото короля») романіст вживає слівця «бізнес» , «пікнік» , ідіоми ніби «всі яйця в одну корзину» і т.п. Комусь такі спеції, може, і не на смак, але у постмодернізму - своя кухня.
А що автор історико-авантюрних романів Перес-реверте постмодерніст, а отже і «містифікатор», у критики сумнівів немає (про це, зокрема, писав в журналі «Книжник-review» Ю.Чекан).
В цікавій статті «Домисел як прояв реальності» («Кніжковій клуб плюс») Наталія Околітенко пише: «Олександр Дюма, для якого історія була цвяхом, на який він вішав картину своєї уяви, був, можливо, ближче до істини, ніж ті, хто скрупульозно керувався фактажом».
В цьому сенсі Дюма цілком можна зарахувати до пре-постмодерністам, адже завдяки старанням сучасних історіографів тепер відомо, що історичні мушкетери були не стільки куртуазними аленамі делонамі, скільки звичайними «зеленими беретами»; тодішній Париж - брудним і мало пристосованим для безтурботного життя, і вищий французький світ закутували не хмарки «шанель 5», а «серед запахів переважали міазми», як писав по іншому приводу Юрій Андруховіч.
До речі, Андруховіч згадує, як «спробував з свого нинішнього бачення реконструювати фрагменти історії в «Центрально-східній ревізії», а у той час взагалі вже не у кого було запитати. Я більше конструював, домислював.
Це вже неможливо пояснити - в мить, коли ти пишеш, ти переконаний, що робиш все правильно, адже це так повинно бути. Потім я отримував відгуки від людей, які переживали аналогічні речі, старших людей, і вони були упевнені, що я нормально вислухав цілу історію і лише її записав. А я переважно вигадував» ( Юрій Андруховіч . Сірий. «Інший формат».
Tags: історія, віра, проза, роман, справа, твір, читач
Константин Родик, главный редактор
Схожі записи
- Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана (22.02.2009)... Ну, так: кожен письменник все життя пише один твір. І Дяченко мають свій сталий набір опозицій: Жінка/Чоловік, Хаос/Порядок, Довіра/Міраж - і все це в божевільному сопротивлении "фашистоїдной концепції "здорового глузду" (по влучному виразу Дереша). І в цьому сенсі рефлексія такого уважного читача Дяченко, яким був Сергій Набока, стосується кожної їх новинки: "За ...
- Правила написання некомерційного романа (13.03.2009)... Адже недаремно її твори перекладені двадцять п'ять мов, а по книзі "Казус Кукоцкого" вже початі зйомки фільму. Які ж достоїнства текстів Уліцкой? Перш за все вражає уміння письменника широкими мазаннями описати життя кожного героя своїх творів. Багатий життєвий досвід автора, її спостережливість, чудове знання матеріалу, створюють відчуття того, що її герої дійсно жили ...
- Люди боги і я (24.02.2009)... Коли ж стало відомо, що харків'янин Андрій Валентінов працює над романом про іншого героя Троянської війни -- Діомеда, тобто зображає ті ж події з іншої точки зору, ажіотаж лише збільшився. Поза сумнівами, "Одіссей" не є цілком самостійним твором -- дуже жорстко він пов'язаний з "Героєм...", і деякі сюжетні лінії неможливо зрозуміти, якщо ви не читали ...
- Криптограма анекдота (15.04.2009)... Кожелянко, схоже, вдалося «проштовхнутися». Залишається зрозуміти, поряд з ким він в цьому каноні опинився. В своїй кандидатській монографії Ігор Бондарь-терещенко пише: «В.Кожелянко - це архетіпноє ретро» (Ostмодерн: геопоєтіка, психологія, влада. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан, 2005). Справедливо, хоч і розпливчато. У монографії Тамари Гундорової про «віртуальний історичному колоніальному для поста нарратіве» В.Кожелянко мовиться конкретніше ...
- Критика PR Реклама (14.04.2009)... У першому випадку основною операцією є інтенсивний аналіз, в другому - екстенсивний аналіз. А оскільки імітувати синтез набагато легше, то і. маємо те, що маємо. Один з відомих в світі книжкових журналістів Марсель Райх-раніцкий багато роздумував на тему взаємин видавців і рецензентів. Він говорив: «Професія критика вимагає мужності». І це дійсно так, ...
