Критика PR Реклама
« Млинці в унітазі | Криптограма анекдота »
Григорій ШТОНЬ , професор Київського національного університету імені Т. Шевченка.
Григорій Штонь (Фото: Н.Машарова)
Я виступаю від імені читача Літератури, яка не розрахована на широкий попит, а тому не може себе продати (власне, якби вона уміла себе продавати, вона б не була Літературою).
А чиї інтереси представляє це піаренье? Канали впливу і методи маніпулювання читацькими смаками (сказав би, навіть, враженнями про літературу) у нас сьогодні навіть розвиненіші, ніж сама література.
Ми вже допіарілісь до того, що маємо список авторів - серед яких і Андруховіч, і Забужко, і Покальчук - які були запропоновані «широкій читацькій масі», хоча такий і ні, і тепер цими «культовими» іменами наш книжковий ринок позначений.
Константин Родик, главный редактор - Критика PR Реклама k-r.com.ua
Я ж глибоко упевнений, що ці автори вже нагодували якісь минулі читацькі очікування і йдуть за горизонт до нульового показника, тримаючись на плаву тільки завдяки цьому піару. Це вже паралітература.
У нас потихеньку синонімізують поняття «критик» і «журналіст», «критика» і «реклама». Ми працюємо на натовп або таки прагнемо, щоб нарешті на українських теренах з’явилася література, а не тільки те, що нагадує закордонні зразки? Якщо ми виступаємо від імені літератури, то перша штука, яку ми повинні гідно вивчити, - це український читач.
Ототожнювати українського читача з російським - при тому, що російська індустрія виготовлення книжкової продукції, індустрія власне продажів і реклами безперечно гідна і хороша, - не стоїть. Механічно запозичена, вона у нас не спрацює. А з нашим читачем працюють за принципом російської атаки. Так, як зробила Забужко. Вона добилася свого, але ті часи пройшли.
Подивитеся на нашу патріотіку, якою завалені книжкові розкладки під синьо-жовтими прапорами - це ж, переважно, макулатура. Наш нинішній читач до неї байдужий. Як і до українських плагиатам з російських стандартів.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Tags: видавець, видавництво, журналіст, книга, критик, реклама, читач
Константин Родик, главный редактор
Схожі записи
- 39 місце Красовіцкий Олександр (19.03.2009)... Так, контракт з Лузіной на те, що видало її книги Я - відьма він підписав кров'ю. Красовіцкий робить ставку на російськомовну літературу, і саме за це йому дістається від національно-орієнтованих колег. Втім, видавець і не приховує, що головний принцип його роботи - не ідеї, а комерційний успіх. «Окрім ...
- Боротьба з продавцями російських книг на українському ринку (21.03.2009)... Тим часом ринок для продажу книг вітчизняного виробника просто відсутній Українська книга свідомо виштовхується в резервації", - відзначив він. За його словами, в Україні до цих пір існує розуміння книговидання як ремесла, книгодрукування. Хоча йдеться про культурну індустрію і, як в будь-якому іншому бізнесі, все зводиться до моменту продажу. К.Родик констатував: "У цьому ми нічим ...
- Обрання книги року стане національно-буржуазним заходом (26.03.2009)... продана п'єса "Гамлет" з автографом Леся Подеревянського, за 130 грн. - автопортрет письменниці Ірен Роздобудько. Крім того, що ведуть церемонії - головний редактор журналу "Книжник-review" Костянтин Родік і журналіст телеканалу "1+1" Леся Сакада-островськая - оголосили про те, що "1+1" має намір з наступного року робити телеверсію цього заходу. Щоб привернути увагу меценатів, ...
- Книга хоче в мережу (04.04.2009)... Тут вже можна говорити про тенденції. Особливо якщо участь в складанні попередніх списків брала велика кількість експертів. У складанні рейтингу «Книга року-2006», організованого українським журналом «Книжник-Review», таких експертів було аж сто сім. Це означає, що по шорт-лістам рейтингу можна скласти цілком адекватне уявлення про те, як йдуть справи в українському книговиданні. Зокрема в тих його напрямах, ...
- Млинці в унітазі (13.04.2009)... Во- перших, він ніколи не оперує іменами (хай і з малої букви), які дійсно НЕ стосуються літератури. Во- других, більшість своїх затверджень ІБТ конструюють по лекалах альтернативної історії: що було б, якби? Якби до промоциі письменниці Медникової хтось би приклав руку? І по-третє, ІБТ - це синонім провокації. Цього разу - провокації розмови про місце Медникової ...
