Критика PR Реклама
« Млинці в унітазі | Криптограма анекдота »
А серед цих авторитетів, з якими, допустимий, трапилася творча невдача, ще і немало власних друзів. Ось тоді-то і виникають, за визначенням Райх-раніцкого, «рецензії з ввічливості» - коли неможливо відмовити своєму хорошому знайомому в позитивному пресовому відгуку, за що-небудь його похвалити і - не сказати того, що критик повинен би був сказати.
Взагалі, говорив Р.-Р., «мир і дружба між автором і критиком можливі лише тоді, коли критик ніколи не писатиме про книги цього автора, а той назавжди змириться з цією обставиною». Отже, можливо, коли видавці говорять, що у нас немає критиків, вони мають на увазі відсутність мужності у багатьох наших колег?
Видавці говорять, що критика, піар, реклама не мають сенсу, якщо книга не лежить в кожному районному центрі, якщо вона не присутня скрізь. Але пригадаємо недавній PR-проект, коли декілька місяців підряд скрізь стояли щити, на яких було написано: «Дядько Ваня». Невідомо, про що йшлося, тому що такого продукту на ринку не було.
І коли він з’явився у продажу, його почали купувати, тому що за цей час реклама запала в підсвідомість.
В новітній книжковій історії України є аналогічний приклад: роман «Польові дослідження з українського сексу» був у всіх на вустах задовго до публікації - розходилися чутки про нібито вкрадену дискету з твором, раптово виникали рукописні шматки тексту. А потім все було точно так, як і з вищезазначеною горілкою. Але чи багато у нас таких прикладів?
Сьогодні в Україні спостерігається конфлікт між вузьким видавничим полем і прогресивною динамікою виходу книг. Круг журналістів, які постійно пишуть про книги і є фахівцями в цій сфері, досить вузький. Вони вже зараз завалені купою новинок, які їм присилають видавці.
Pages: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Tags: видавець, видавництво, журналіст, книга, критик, реклама, читач
Константин Родик, главный редактор
Схожі записи
- 39 місце Красовіцкий Олександр (19.03.2009)... Красовіцкий робить ставку на російськомовну літературу, і саме за це йому дістається від національно-орієнтованих колег. Втім, видавець і не приховує, що головний принцип його роботи - не ідеї, а комерційний успіх. «Окрім цього, у нас тільки два принципові підходи: не друкувати порнографічну літературу і не лізти ні в яку політику», - говорить ...
- Книга року міняє антураж (05.04.2009)... На жаль, грошова ін'єкція не стала для премії порцією свіжій крові. Внутрішньо «Книга року» нітрохи не змінилася - всі ті ж номінації з «лірично-авторськими» назвами і не до кінця ясним сенсом, все той же безоглядний математізм в підрахунку балів під час формування рейтингу. Такі ж, як раніше, незрозумілі умови відбору книг в рейтинг (чому ...
- Книга року 2005 Найважчий переможець (01.04.2009)... "У мене є певні претензії, - сказав тележурналіст Юрій Макаров. - Ті люди, які в змозі її купити, і ті, хто в змозі її читати - це дві абсолютно різні аудиторії. Якби вона коштувала не 400 доларів, а 400 гривень, я б купив. Це не дивлячись на те, що я на зарплату не скаржуся". ...
- День як моніторинг української дійсності (05.03.2009)... Ми тільки думаємо, що знаємо свою країну... Коли дивишся на запропоновані роботи, усвідомлюєш, що це - своєрідний моніторинг української дійсності. До речі, відчувається і теплота, з якою він проведений. А, отже, напрошується висновок, що «моніторілі» «свої», тобто патріоти». Вони ж, читачі, і визначали хіти продажів. На нашому стенді їм стала новинка з ...
- Місце зустрічей торгів і суду (09.03.2009)... .. порівняльний аналіз. Отже: що важливого відбувається в книговиданні України на десятому році державної незалежності і на восьмому році існування Львівського Форуму? найголовніше, найтривіальніше і найтривожніше - що українська книжка все більш витісняється російськими книгами. І в даному випадку це не "війна двох мов", а, як справедливо відзначає Тарас Возняк, головний редактор культурологічного ...
