Криптограма анекдота
« Критика PR Реклама | Торжество безвілля »
Але чим далі В.Кожелянко занурювався в свою основну спеціальність - а він, нагадаю, був політичним журналістом-аналітиком — тим більше шукав серед цього «архетіпного ретро» оптимістичних альтернатив нинішньому владному трагифарсу.
З «несамовитою цікавістю» конструював він найближче українське майбутнє з кубиків сьогодення і минулого: «Конотоп» (1998), «Людінець пана Бога» (1998), «ЛжеNostradamus» (1999), «Котігорошко» (2000), «Тероріум» (2001). Але в альтернативному українському завтра все складалося як у Бориса Віана: «Там було б так само. Якщо затриматися» (Піна днів. - Москва: Художня література, 1983).
Політичний аналітик Кожелянко не бачив ознак змін в стилістичній матриці української політики, і тому «альтернатівщик» Кожелянко, роблячи 200-сторінкові зупинки в прогнозованих ним світах, помічав лише звичайні метаморфози українського абсурду: «Серп було помальовано жовтою, а мелений - синьою фарбою».
Але більше всього його засмучував те, що «у гості прійшов порожній занудлівій Великий будень. Ні, не в гості, а на «пєємже». І для лікування хронічної розрухи в головах жителів утопічної України є лише модернізований «архетіпічеській» спосіб: «Суха горілка, ерзац-вино, півній порошок».
Втім, журналістський песимізм В.Кожелянко щедро розбавлений постмодерністським сміхом. Його приналежність до цього контроверсионному літературного стилю відразу визнала критика («Дефіляда» - роман-еталон, який цілком і повністю від початку до кінця відповідає вимогам постмодерністського канону», - констатував ще в 2000-му
журнал «Книжник-review»), та і сам він ніколи не відхрещувався - в ранній новелі «Українська книга мертвіх» є така самохарактеристика: «Веселий цинік і правовірний постмодерніст».
Tags: історія, анекдот, василь, книга, література, роман, твір
Константин Родик, главный редактор
Схожі записи
- Торжество безвілля (16.04.2009)... Справу омодніванія Переса-реверте на російськомовному просторі довершили його серіальниє пригоди капітана Алатрісте, що виходять до цих пір. Є спокуса пояснити моду на Переса-реверте загальновідомим вабленням широкого читача до історичної прози. Але чому тоді фактично обійшли читацькою увагою останні романи Юрія Мушкетіка, які, як і перші твори іспанця, припали на рубіж 1990-х? ...
- Київська Русь (26.02.2009)... Карпы: Б.Олийнык, В.Герасимьюк, В.Ешкилев, М.Матиос, М.Стриха і ін. Сьогодні якось незручно говорити про те, що гуманітарних, литературно-критико-публіцистичних журналів в Україні замало. За «Всесвітом», журналом «Київ» і іншими виданнями часів СРСР в пострадянські часи стартували «Кур’єр Крівбасу», «Ї», «Книжник-Review», «Критика», «Потяг-76», «Четвер», менш відомі громадськості «Єгупець», «Друг читача», вузькоспеціальні «Нота», «Кіно-Театр», «КІНО-КОЛО» і ін. Кожне ...
- Підсумки рейтингу Книжка року-2006 (25.03.2009)
З наступного вводитиметься дресс-код: смокінги, метелики і т.п.", - сказала ведуча. Крім того, планується запрошувати перших осіб держави, які розповідатимуть нації про свої улюблені книги. Джерело: viche.org - Рецензія на роман Марини і Сергія Дяченко Дика енергія Лана (22.02.2009)... Чіткий до прозорості реалізм цієї фантасмагорії. Жорстокий і жорсткий роман. Як життя" (журнал "Книжник"). Тобто порівнювати, скажімо, "кислі" і "холодні" прояви цього нашого життя - безглуздо. А метод МСД, модельний реалізм, саме і наполягає на експерименті з РАЗНИМІ жізненно- психологічними колізіями і тим самим робить неможливими коректні порівняння. Тому "Дика енергія" - ...
- Книга хоче в мережу (04.04.2009)... Тут вже можна говорити про тенденції. Особливо якщо участь в складанні попередніх списків брала велика кількість експертів. У складанні рейтингу «Книга року-2006», організованого українським журналом «Книжник-Review», таких експертів було аж сто сім. Це означає, що по шорт-лістам рейтингу можна скласти цілком адекватне уявлення про те, як йдуть справи в українському книговиданні. Зокрема в тих його напрямах, ...
