Криптограма анекдота
« Критика PR Реклама | Торжество безвілля »
Тут час і місце розібратися з жанром, за допомогою якого В.Кожелянко забезпечив собі канонічні привілеї. У поміщеному в «Літературній Україні» некролозі вказано, що він «увійшов до української літератури як творець жанру «альтернативна історія».
Ця дефініція невипадково закавичила, оскільки навіть в новій двотомній «Літературознавчій енциклопедії» (К.: Академія, 2007) такого поняття немає.
Пристала ця жанрова наклейка до В.Кожелянко на хвилі ейфорії, піднятою «Дефілядою», - і цей механізм знову-таки вичерпно описав Г.Блум: «Своєрідної влучної оригінальності, яка може забезпечити твору місце в каноні, є незвичність, яку ми або не можемо повністю асимілювати, або яка стає даністю настільки, що нас засліплюють ефекти її ідіосинкразії».
Після того, як ми прочитали шість наступних романів В.Кожелянко, засліплення від «дефілядних» ефектів пройшло і стало видне, що цей «альтернативний історика» підозріло мало цікавить історія як така. Минулі події для В.Кожелянко - лише символи, і зовсім не факти, які «класичний» представник цього жанру розглядає як джерело альтернатив.
Якщо порівняємо романи чернівчанина з дуже схожими творами, наприклад, москвича Дмитра Бикова («Виправдання», «Евакуація»), то із здивуванням побачимо, що історія для В.Кожелянко - і реальна, і альтернативна - є тільки дешевою маскарадною маскою, яка не стільки приховує, скільки робить виразнішим її носія.
І цей «загадковий» феномен - «безальтернативна очевидність» українського буття нині і вічно.
Так, Василь Кожелянко - песиміст. У анекдотичному сенсі, тобто добре інформований оптиміст. «Чистим» оптимістом він був хіба що в «Дефіляді», де висміяв «екзистенціальну провину перед молодшим російським братом» (тоді ж газета «Голос України» захоплено вигукнула: «Це іронія громадянина Української імперії!»).
Tags: історія, анекдот, василь, книга, література, роман, твір
Константин Родик, главный редактор
Схожі записи
- Потренуватися на стільці (08.04.2009)... - А як треба? - Обережно, любовно. Потренуватися на стільці. «Потренувалося на стільці» у нас хіба що харківське «Фоліо», перетворивши старі романи Загребельного на лонгселлери. Це тільки зовні просто - всередині механізм не простіший, ніж у годинника. П'ять років тому ім'я Загребельного виглядало проблематично, з ...
- Зрушення по промо (16.03.2009)... -Ничего дивовижного в цьому немає. У книговидання Росія вкладає більше грошей. У тому числі і в просування книг, піар, - говорить Костянтин Родик, головний редактор газети «Книжник-review». - Телеверсії творів, комп'ютерні ігри до них, які створюються в Росії, - частина загальної стратегії, направленої на популяризацію книги. На Заході могутня промо-акція - один з ...
- Це був рік суцільних провалів (17.03.2009)... У президента є секретаріат, який готує подібні заходи. Рік української книги був оголошений без якої-небудь підготовки, без залучення експертів, що говорить саме за себе. Нічого не було сплановано, а головне - не була поставлена мета, окрім казенного формулювання. На мій погляд, коли такі речі проголошуються, то концентруються всі зусилля, енергія. Потрібно було акумулювати ...
- Підсумки рейтингу Книжка року-2006 (25.03.2009)
З наступного вводитиметься дресс-код: смокінги, метелики і т.п.", - сказала ведуча. Крім того, планується запрошувати перших осіб держави, які розповідатимуть нації про свої улюблені книги. Джерело: viche.org - Люди боги і я (24.02.2009)... . Коли харківський письменник Генрі Лайон Олді (відомий як Олег Ладиженській і Дмитро Громов) оголосив, що пише роман "Одіссей, син Лаерта", це оголошення поклонники сприйняли хоч і з ентузіазмом, але і з певними побоюваннями. Річ у тому, що на матеріалі античної міфології створено чи не краща -- і, напевно, найпопулярнішу книгу Олді "Герой повинен ...
