Великий цеховий хід
« Книга року міняє антураж | Книга року пішла від держави до спонсорів »
Це була найвеселіша за всю свою історію «Книга року».
Ніщо не провіщало такої веселості, коли на сцені Київського театру оперети, що недавно відсвяткував 70-річний ювілей, з’явилися респектабельні ведучі - всім відомі особи студії «1+1» Ольга Герасимьюк і Юрій Макаров.
Все могло пройти чинно-благородно, по накатаному, як завжди, - якщо б не втрутився невидимий Голос зверху (точнісінько пан круп’є з телевізійного «Що? Де? Коли?»), повідомивши «плюси», що вони всі роблять не так. Він знав, як треба. Оскільки опинився не ким-небудь, а режисером-постановником церемонії Сергієм Архипчуком. Говорять, він пропонував взагалі провести «Книгу року» на Сінному ринку.
Але і в Опереті знайшов, де розгулятися.
І понеслося. На сцену то виносили не ті дипломи, то виходили не ті люди, то не вдавалося дочекатися запрошених. Музиканти чомусь відмовлялися грати позначені в програмі п’єси, в усякому разі тоді, коли ведучі їх оголошували. А виконували, до речі, не яку-небудь класику або попсу, а дуже сучасну музику Владимира Рунчака, Івана Тараненко і інших просунутих композиторів.
І хай недосвідчене вухо насилу уловлювало якісну відмінність деяких творів від п’єси для гітаристів, що починали, «Кроки по кладовищу» - зате можна було відчути себе естетом!
Макаров і Герасимьюк раз у раз віддалялися порадитися за лаштунки, після чого церемонія кожного разу приймала кардинально інший напрям. Врешті-решт ведучі махнули рукою на традиційну респектабельність акції, відверто віддавшись духу імпровізації і спонтанності. Чесне слово, я готова повірити, що все так і було задумано.
Знахідка режисера - як собачий гавкіт, під який вручали Гран-прі. Чом би і ні?
Tags: акція, кінець, книга, рейтинг, слово, сцена, церемонія
Книжка Року
Схожі записи
- Запрошення на сафарі (09.04.2009)... З іншого боку, серед цієї прославленої «дев'ятки» немає жодного видавництва, чию справжню заслугу перед незалежним книговиданням можна поставити під сумнів. Просто на їх рахунку - більше всього пам'ятних книг. І це підтверджує новий асортимент, привезений видавцями-лауреатами на Форум. Оскільки більшість новинок потрапляли на львівське представництво прямо з друкарень, стоїть навіть поверхнево ознайомити наших читачів ...
- Незнайома Notre Dame (01.03.2009)... Про нетерпимість до розголосу свідчить хоч би такий факт. Перед від'їздом Лесі Українки до Єгипту газета «Рада» помістила в розділі світської хроніки невелику нотатку про майбутню поїздку. Це викликало непідроблений гнів письменниці. Ніякі деталі приватного життя, на її думку, не повинні були ставати надбанням гласності. Безстатева муза? «Читаючи м'які ...
- Книга хоче в мережу (04.04.2009)... Немає грошей - немає дебютантів Перше враження від шорт-ліста номінації «Красне пісьменство» - передбаченість. З цим згоден і головний редактор «Книжник-Review» Констатін Родік: «Аналізуючи результати в номінації, я зробив висновок, що українці консервативні в своїх перевагах. Адже на номінацію висунуті книги Тараса Прохасько ”Порт Франківськ” і Юрія Андруховіча ”Діявол ховається в ...
- Про ознаки сезону (31.03.2009)... .. Тепер з тих 147-ми кніг- кандидатів в семи номінаціях (хрестоматія, витончена література, софія, минуле, горизонти, дитяче свято, візитка) визначатимуть 21-го переможця, з яких одна ще стане володарем гран-прі. Загалом експерти, а їх було понад ста, працювали з більше трьома тисячами видань, які з'явилися на ринку України минулого року. «Можна відзначити стабільний розвиток ринку сучасної ...
- День як моніторинг української дійсності (05.03.2009)... .. Коли дивишся на запропоновані роботи, усвідомлюєш, що це - своєрідний моніторинг української дійсності. До речі, відчувається і теплота, з якою він проведений. А, отже, напрошується висновок, що «моніторілі» «свої», тобто патріоти». Вони ж, читачі, і визначали хіти продажів. На нашому стенді їм стала новинка з серії «Бібліотека газети «День» - «Джейм Мейс: «Ваші ...
