Кожному політикові по книжці
« Про механізми письменницької популярності | Книга хоче в мережу »
В “Українському будинку” пройшла чергова церемонія нагородження переможців рейтингу “Книжка року’2006″. З 147 книг-претендентів вибрана 21, але жодна не була удостоєна Гран-прі. Номінантов відбирали 107 експертів журналу “Книжник-Review” із понад трьох тисяч видань, що з’явилися на ринку України в 2006 році.
2007-ою оголошений Роком української книги. Хоча, зважаючи на проблеми в цій галузі, таке гучне величання звучить як насмішка. Безумовно, за минулі 7-8 років багато що змінилося на українському книжковому ринку в кращу сторону.
Якщо перший рейтинг “Книжка долі” складався, коли вітчизняне книговидання ледь-ледь зводило кінці з кінцями, то на сьогоднішній день і тиражі, і вибір на книжковій полиці країни значно збільшилися. Хоча, як сказав Олександр Афонін, президент Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів України, “ніякої заслуги держави в тому, що існує український книжковий ринок, не немає.
На рівні уряду приймаються документи і ухвали, але незабаром слідує їх відміна без належного опрацьовування. І хоча кількість найменувань виросла, тиражі за 2006-ою знизилися в порівнянні з 2005 роком (3 млн. 800 тис. і 5 млн. відповідно)”. Відсутність державної підтримки не дуже засмутила директора рейтингу “Книжка долі” Галину Родіну.
Річ у тому, що, не дивлячись на гарантійні листи, з боку Мінкульта так і не поступили обіцяні гроші, і довелося знаходити інші джерела фінансування і робити все самостійно. Рейтинг, ініційований “Книжником-Review”, проводиться як альтернатива рейтингам продажів. Оскільки останні, як правило, відповідають модним тенденціям і не завжди відповідають дійсності.
Tags: доля, книга, книжка, література, номінація, переможець, рейтинг
Книжка Року
Схожі записи
- Млинці в унітазі (13.04.2009)... Цього разу - провокації розмови про місце Медникової в сучасному писанні. Для наочності візьмемо один пункт з біографії Чехова. Вже шість років в московських і петербурзьких бульварних газетах і сатиричних журналах регулярно з'являлися смішні розповіді під псевдо «Антоша Чехонте». Для професійного медика А.П. Чехова це письменницьке хобі мало тільки сенс гри. І ...
- Мефістофельськая пастка українофільства (14.03.2009)... Біографічна довідка: Ігор СИД. Поет, есеїст, перекладач. Виконавчий директор Російський-африканської ділової ради. Ініціатор Боспорського форуму сучасної культури в Криму, керівник Кримського геопоєтічеського клубу в Москві, в рамках якого провів близько 200 літературних і культурологічних акцій, зокрема (разом з ессєїсткой і перекладачкою Ганною Бражкиной) - перший російсько-український літературний фестиваль "Південний акцент" (1999), а також презентації ...
- У пошуках втрачених можливостей (24.03.2009)... Правда, займаючись даною проблемою, я так і не зміг зрозуміти справжнього мотиву дій народних обранців, що приймають закони, які позбавляють державну скарбницю величезних грошей. Важко повірити в те, що люди, що зуміли пройти всі круги передвиборного пекла і всіма правдамі і неправдою, врешті-решт, отримати жаданий мандат, настільки дурні, що не в змозі прийняти відповідний, вигідний суспільству ...
- Критика PR Реклама (14.04.2009)... Завдання так званого літературного критика полягало в тому, щоб переконливо показати, наскільки хорошою є книга, призначена ідеологічним відділом на роль зразкової. Тобто, це був звичайний політтехнологічний механізм. Потрібно визнати, що сьогодні відгомони такої критики все ще залишилися. І, можливо, «винна» в цьому не сама культурна журналістика, а журналістика політична - більш резонансна ...
- Прогноз книжкової погоды2005 (11.04.2009)... Масова частина цього асортименту обов'язково представлена в аеропортах і на вокзалах - статистика свідчить, що професійно сталий дорослий читач спілкується з класикою найчастіше саме в поїздках. На західних ринках ця картинка склалася з безперервної культурної традиції. На пострадянських просторах читач пережив глибокий ціннісний шок, вийти з якого (тобто повернути класику на полиці) ...
