- Так, це взаємозв′язані речі. Все життя чоловік, власне, читає те, що читає його оточення. Це, як на Заході - поки ти на дні, тебе не цікавить опера. Але якщо ти вже маєш якусь нерухомість і рахунок в банці, ти просто зобов′язаний ходити в оперу. Відповідно, ти стаєш небагато іншою людиною. Ось в Москві це вже видніше. Помалу починається і у нас.
Людина залежить від свого соціального статусу. Якщо я, наприклад, безробітний, то напевно не читатиму серйозних речей. Але почавши вже что- те заробляти, знову-таки, спілкуватися з іншими людьми, я навіть зобов′язаний (для того, щоб підтримувати свій імідж) тримати під рукою не книгу Марініной, а, скажімо, - Валерія Шевчука.
Підніметься наш загальний добробут, підвищаться мінімальні зарплати, середні доходи - буде більший попит на серйозну вітчизняну літературу. Але, все одно, потрібно, щоб ця література і зараз була. І саме над тим, щоб створити основи для її виникнення, слід працювати зараз.
ДОВІДКА «Дня»
Костянтин РОДІК. Народився 14 січня 1955 року. Освіта - російська філологія; журналістика.
Посідав посаду головного редактора тижневика «Друг читача» (1992 р.) і одночасно (до 1993 р.) - головного редактора журналу «Книжник», з 1993 до 1999 року вів рецензіонно-обозревательниє рубрики у ряді українських і московських періодичних видань, книжкові радіо- і телепередачі.
Працював радником міністра України у справах друку і інформації (1994- 1996 рр.), керівником підрозділу політичної аналітики і прогностики апарату Кабінету Міністрів України (1996-1999 рр.).
На сьогодні - головний редактор газети «Книжник-Ревю», керівник проектів Центру рейтингових досліджень «Елит-профі», зокрема, всеукраїнській акції «Книга року», член програмної ради Міжнародного фонду «Відродження».
... Там практично немає ні книжкових полиць, ні книжкових шаф. В кращому разі є серванти, куди книжки можна поставити. Але спеціальних книжкових шаф, які випускалися раніше, немає. А це означає, що книга "вимивається" навіть з домашнього інтер'єру.
Так на що ми можемо розраховувати, якщо дитина зростає в будинку, де немає книжкової шафи або навіть книжкової полиці, ...
... З року в рік бюджетні кошти на потребі культури урізуються.
Більшість книг, що видаються в Україні, виходять в основному за рахунок авторів, їх спонсорів, а також зарубіжних програм «На бідність». Хоча книговидання, як відомо, - важливий чинник культури.
Незабаром після традиційних підсумків «Книга року» за версією журналу «Книжник-ревю» цей журнал перестав існувати. ...
... У соціальному плані вона складається з істеблішменту (типа Яворівського і Драча), актуальної літератури (на зразок Куркова і Кононовича) і маргінальної словесності (Прохасько або Іздрік).
У естетичному полі присутня різноманітність, але диригувати їм складно, особливо в союзній для поста порожнечі: потрібні журнали, канали і інші інструменти підтримки і функціонування нової літератури. Натомість в НСПУ маємо тільки ...
... Володимир Ліс з Луцька говорить, що вже утретє присилає свої роботи на конкурс. "Минулі роки теж був лауреатом.
Сказати, що нічого не чекав, був би нещирий. Чекав. І про всяк випадок прислав два романи, і обидва відзначили. У літературі мене завжди цікавили незвичайні характери, екстремальні запаморочливі сюжети, сильні психологічні інтриги.
І якщо питають письменники з таким ...
...
Україна - мови: український - російський (польський, румунський); українська мова - численні правописи (у 1900-х роках доходило до того, що у деяких харківських видань були власні словники, власний правопис, що видавалися і розповсюджувалися серед підписчиків, немов маніфести, а поза цим в Західній Україні діяв інший правопис, наприклад, «Граматіка» С.Смаль-Стоцкого).
У 1920-і роки розвернулася широка дискусія, центром ...