Серед лотів був відмічений рукопис Л.Подервянского і інші «ексклюзиви».
Після досить ефектного вступу на сцені з’явилися ведучі - головний редактор «Книжника» Костянтин Родік і «агент» телебачення - Леся Сакада-островськая. «Фронтвумен» відразу узяла ініціативу в свої професійні руки і попередила, що наступного року буде телеверсія «Книги року» і всі гості повинні будуть відповідати «дресс-коду» - вечірні костюми, фраки, метелики і т.д.
Качественные купить шины продать шины
Відповіді із залу («Ми наступного року не прийдемо») Л.Сакаду-Островскую не дуже хвилювали.
Впродовж вечора пані «фронтвумен» взагалі відрізнялася «глухотою» до ситуацій: то закликала активніше аплодувати, аргументуючи це тим, що «на долонях є такі крапки, для вас це хороший масаж, і нам приємно», то демонструвала незадоволеність роликами з коментарями експертів («Сподіваюся, наступного року звук буде кращий»), то подавала руку для цілування, а не для потиску і т.д.
Церемонія затягувалася. Круговорот формальностей - вручення дипломів і виходів видавців на сцену. Це упереміж з танцювальними номерами групи «Soul Be» і сумними піснями кобзаря …
книга →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - книга (6) →
Константин Родик, главный редактор історія, віра, проза, роман, справа, твір, читач
З кількості і різноманітності цих публікацій рано чи пізно формується якість національної ідеї, про відсутність якої так багато і гостро говорять до цих пір.
В цьому сенсі журнали - літературні, публіцистичні, критичні - не тільки місце роботи професійних літераторів, критиків і публіцистів і стартовий майданчик для початківців.
Вони перетворюються на місце перетину різних світів, де в процесі вічних суперечок народжуються - або принаймні повинні народжуватися - очікувана істина відчуття національної свідомості, риси ідентифікації, які б об’єднали, врешті-решт, жителів великої інертної країни.
У цьому контексті поява нового літературно-критичного журналу представляється необхідною і, отже, цілком логічним.
Головний редактор і автор концепції видання Дмитро Стус - фігура знакова в критиці сучасної української літератури - відомий широкій громадськості зокрема як багаторічний редактор видання «Книжник-Review».
Цей журнал, до недавнього часу взагалі єдиний в своєму жанрі, спеціалізувався виключно на огляді і аналізі українського книговидання, що надавало «Книжникові» мало не авангардний статус, якому бракувало одне, …
література →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - література (3) →
Константин Родик, главный редактор
“Єдиний в Україні журнал про книги і книжковий ринок, розрахований на широкий круг читачів″, - таку незаповнену нішу, за словами головного редактора “kr: КНИЖНИК-review” Костянтина Родика, займе журнал. Зокрема, журнал повинен зайняти незаповнену в Україні нішу якісної книжкової преси для широкої маси читачів.
В світі в цій ніші працюють такі відомі видання, як “ZeitLiteratur” (Німеччина), “LiteratuRundschau” (Німеччина), “Bookseller” (Британія), “Buchkultur” (Австрія), “Nove ksiazki” (Польща), “The New York Times Book Review” (США), “Книжковий огляд” (Росія).
В зв′язку з цим розширюється територія дистрибуції журналу. Його можна буде придбати в газетних кіосках і у приватних розповсюджувачів, а не тільки в книжкових магазинах і по підписці. Журнал буде представлений у всіх обласних центрах України.
Журнал видається з серпня 200 року як “Книжник”. Є засновником в Україні рейтингу “Книга року”. Джерело: smi.liga.net
книжник →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - книжник (2) →
Константин Родик, главный редактор
Ніякі деталі приватного життя, на її думку, не повинні були ставати надбанням гласності.
Безстатева муза?
«Читаючи м’які і розслаблені або холодно-резонерствування твори українців-чоловіків і порівнюючи їх з бадьорими, сильними, сміливими і разом з тим такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, що цей хворий, слабка дівчина - чи не єдиний чоловік у всій Україні», - слова Івана Франко, стали, мабуть, першою реплікою, що поклала почало майбутнім спорам про уявної «бесполості» Лесі Українки..
Незнайома Notre Dame →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - 2009 Березень (6) →
Константин Родик, главный редактор
Введення в Україні акцизу на продаж книг російською мовою К.Родик називає одним з виходів.
За його словами, зараз “тонни книг ввозяться до України і рефрижераторами, і валізками”, “товар на 200 євро можна провозити без сплати мита, але це цілком вистачить, щоб два тижні торгувати на Петровке”.
експерт →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - експерт (2) →
Константин Родик, главный редактор
їх кількість скоротилася до 4720. У 1998 р. в Україні було видано 0,88 книжки на душу населення, а в 1999 р. всього 0,39 (для порівняння: у Росії - 3,2 книжки на душу населення, в Польщі - 9,5, в Германії - 12 книжок). При цьому середній тираж зменшився майже удвічі - з 6250 екземплярів в 1998 р. до 3800 екземплярів в 1999 р.
Хоча в цілому український книжковий ринок невпинно росте - продається все більше кнігопродукциі, розширюється пропозиція, середньостатистичний український споживач з кожним роком все більше грошей витрачає на придбання книг, віддаючи при цьому перевагу книзі, виданій в Росії.
І справа тут не тільки в тому, що 80% населення “країни У” переважно користуються російською мовою в ужитку (мовна проблема одна з найгостріших в Україні, але це тема окремої статті).
Тут є і інша причина: окрім нижчої собівартості, російська книга, як правило, має могутню рекламний-інформаційну підтримку, тоді як в українській видавничій справі …
україна →
Журнал КНИЖНИК-REVIEW - україна (3) →
Константин Родик, главный редактор
